Андрей Шептицький: “…щоби корисна праця українських лісівників, розпочата з Божим благословенням, була дальше продовжена”

Важко знайти сферу життя українців, де не було б внеску Андрея Шептицького, – розбудова української церкви, збереження культурної спадщини та меценатство, благодійність, допомога сиротам, турбота про молодь, підтримка освіти та розвиток фінансово-економічної діяльності. Митрополит Шептицький є взірцем любові до ближнього. Рятуючи життя людей у часи Другої світової війни, він здобув особливу шану єврейської громади. Справедливо очікуємо, що найближчим часом ім’я Андрея Шептицького посяде своє місце серед Праведників народів світу.

Задовго до самостійності України Андрей Шептицький уже бачив її рівною серед рівних у колі європейських держав. Тому так важливо, щоб ті, хто ще не мав змоги познайомитися з постаттю Андрея Шептицького, пізнали його, а ті, хто вже шанує, стали його справжніми послідовниками.
Справа митрополита Андрея на благо церкви, України та нашого народу має продовжуватися й надалі!

Біографія. Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 р. в с. Прилбичі на Львівщині у графській родині. Статки батьків дозволили йому отримати приватну освіту, яку він вдосконалював у Львові, а згодом у Кракові. Після повернення з навчання Шептицький спробував розпочати військову кар’єру, але зрештою здобув науковий ступінь доктора права Ягеллонського університету у Кракові. Обравши шлях духовного пастиря, у 1888 р. вступив до монастиря василіан. Шептицький не полишав наукові студії і згодом отримав ступені доктора теології та філософії.
У 1892 р. Шептицький був висвячений, згодом став ігуменом, єпископом з прийняттям імені Андрей, а в січні 1901 р. –  митрополитом Галицьким. Відтоді йому доводилось поєднувати службу Богові та українським національним інтересам, відстоюючи їх у Галицькому сеймі (де був віце-маршалком) та віденському парламенті. Під час зустрічі української делегації з імператором Австро-Угорської монархії він вимагав надання українцям рівних прав з іншими народами країни.
Подвижницька діяльність Шептицького була досить широка. Власним коштом він розбудовував українські школи, духовну семінарію у Львові, піднімав питання щодо українського університету у Львові, надавав персональні стипендії українським студентам. Завдяки митрополиту запрацювали народна лікарня, церковний музей, Земельний банк у Львові.
Під час Першої світової війни Шептицького було заарештовано росіянами і ув’язнено до 1917 р. Останні два роки перед звільненням він перебував у одиночній камері, не маючи права спілкування. Після лютневої революції митрополит вирушив до Петрограду, де організував синод Російської католицької церкви та призначив там екзарха. Далі його шлях пролягав через Київ, де вже постала Центральна Рада, там митрополит мав перемовини з її представниками.
Повернувшись до Львова після тривалої відсутності, Шептицький одразу поринув у просвітницьку діяльність, меценатство та політичне життя. Митрополит увійшов до складу Української Національної Ради ЗУНР, за що був двічі інтернований польською владою. У 20-х роках ХХ ст. він подорожує по світу як духовний наставник, побувавши у Римі, відвідавши українську діаспору в Америці, кількох високопосадовців, зокрема президентів США та Франції, прем’єр-міністра Великобританії, усюди актуалізуючи українське питання. У своїх проповідях він обстоював ідею незалежності та соборності України, засуджував окупацію українських земель. 
Лише на початку 1924 р. митрополит отримав можливість повернутись до Львова. Там за його сприяння було засновано Львівську греко-католицьку академію. 
Засуджуючи політику пацифікації в Галичині, Шептицький закликав польський уряд припинити репресії по відношенню до українців, зупинити переслідування православних священиків та руйнування православних церков, що у 30-х роках набуло масового характеру. 
Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні і разом з іншими єпископами у своєму посланні різко засудив штучний Голодомор 1932 – 1933 рр. У цей час була започаткована акція по збору продуктів для голодуючих на Наддніпрянщині, але радянський уряд відмовився від цієї допомоги. Своє бачення тоталітарного режиму він оприлюднив у посланні «Пересторога перед небезпекою комунізму» (1936), де засудив радянську систему. До речі, негативне ставлення до нацизму  митрополит висловив у 1939 р. 
Митрополит схвалив проголошення незалежності Карпатської України у 1939 р. Після встановлення радянської влади на Галичині та хвилі політичних репресій уже з боку нової влади, владика у своїх зверненнях до пастви закликає залишатись вірними ідеалам церкви та настановам Бога. Маюче слабке здоров’я, в умовах переслідувань УГКЦ комуністами, він таємно висвятив собі наступника – єпископа Йосипа Сліпого. 
В роки Другої світової війни А. Шептицький залишався духовним лідером українців, з його благословення відбувся Акт проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 р. Незадовго до цього він написав трактат «Як будувати рідну хату», де виклав і обґрунтував ідею об’єднаної України, в якій мала бути створена одна Соборна церква. У цей час владика ще сподівався на заступництво Гітлера у справі розбудови незалежної України. Але ця віра швидко розбилася об реалії нацистської окупаційної політики, спрямованої на фізичне нищення слов’ян, євреїв, циган. 
Шептицький очолював Українську Національну Раду, а в 1944 р. – Всеукраїнську Національну Раду. Непрості стосунки складалися у митрополита з бандерівським крилом ОУН, який він уважав бунтівним рухом. Достеменно відомо, що митрополит був занепокоєний протистоянням між поляками та українцями та усіляко допомагав євреям. У складній розстановці політичних та військових сил на території Галичини, владика повинен був мати максимально виважену позицію, оскільки його авторитетне слово в багатьох випадках було вирішальним. Незмінним у його поглядах залишалось засудження будь-якого насильства. 
Помер А.Шептицький 1 листопада 1944 р., залишивши по собі величезний спадок у вигляді трактатів, листів, послань, звернень та матеріальних плодів своєї діяльності. 

11 жовтня 2018р. на Львівщині відбулось відкриття та освячення меморіальної дошки Митрополиту Андрею Шептицькому. Пам’ятну таблицю  відкрили у Національному лісотехнічному університеті.  Автором пам’ятної таблиці Митрополиту Андрею Шептицькому є Народний художник України Ярослав Скакун. «Я дякую за надану мені честь створити образ праведника Митрополита Андрея Шептицького. До цього образу упродовж століття звертається не одне покоління художників, митців. Створено багато цікавих шедеврів. Я вже втретє звертаюсь до цього образу як державотворця, князя Церкви, а в даному випадку – як великого просвітителя. В цій меморіальні таблиці засобами пластики, композиційного рішення хотілось передати ту велич великого праведника Митрополита Андрея Шептицького», - розповів Ярослав Скакун.
29 липня 2020 року на площі перед адміністративним корпусом Національного лісотехнічного університету України, біля меморіальної дошки Митрополиту Андрею Шептицькому зібралися студенти, викладачі та співробітники університету, духовенство та гості. 

До присутніх звернувся проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Микола Борис: "Ми з Вами знаходимося на площі перед адміністративним корпусом нашого університету, на фронтоні якого 11 жовтня 2018 року під час урочистостей з нагоди відзначення 145-річчя Національного лісотехнічного університету України було відкрито меморіальну дошку Митрополиту-Праведнику Андрею Шептицькому. Обряд освячення цієї меморіальної дошки здійснив Архиєпископ і Митрополит Львівський, Високопреосвященний Ігор (Возьняк).
Автором цієї пам’ятної таблиці є Народний художник України, видатний скульптор, професор кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв Ярослав Скакун.
Місце розташування мемо­ріальної таблиці є не випад­ковим: саме цю будівлю Андрей Шептицький колись подарував “Руському педагогічному това­риству”. Значною мірою Митрополит долучився до розвитку лісівничої освіти і науки в Україні, яскравим відображенням якого є ви­карбувані на меморіальній дошці його слова: “…щоби корисна праця українських лісівників, розпочата з Божим благословенням, була дальше продовжена”. Ці слова є, свого роду, заповітом для нашого уні­верситету, який ми свято виконуємо.
Образ Митрополита-Праведника Андрея Шептицького, викарбуваний на цій меморіальній дошці, спонукає нас застановитися і задуматися щораз, коли ми проходимо біля нього. Він надихає студентів і співро­бітників нашого університету до духовного збагачення, захисту рідної природи та розбудови нашої держави."

Матеріали /Режим доступу станом на 20.07.2021р./: 
http://nltu.edu.ua/index.php/home/novyny/item/749-panakhyda-na-vidznachennia-155-rokiv-z-dnia-narodzhennia-mytropolyta-uhkts-andreia-sheptytskoho
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3071903-sogodni-155ta-ricnica-vid-dna-narodzenna-mitropolita-septickogo.html
https://www.facebook.com/president.gov.ua/posts/2078546482290208
https://www.radiosvoboda.org/a/andrey-sheptytsyy/30754511.html
https://portal.lviv.ua/news/2020/07/27/iak-lvivshchyna-vidznachatyme-155-richchia-mytroplyta-andreia-sheptytskoho-prohrama
https://www.istpravda.com.ua/short/5e29ededf1008/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3071903-sogodni-155ta-ricnica-vid-dna-narodzenna-mitropolita-septickogo.html
https://www.radiosvoboda.org/a/andrey-sheptytsyy/30754511.html
https://m.day.kyiv.ua/uk/news/290720-na-lvivskiy-bagatopoverhivci-namalyuvaly-mural-prysvyachenyy-mytropolytu-andreyu
https://photo-lviv.in.ua/na-sykhovi-vidkryiut-mural-prysviachenyy-mytropolytu-andreiu-sheptytskomu/
https://portal.lviv.ua/news/2020/07/29/na-sykhovi-vidkryly-mural-mytropolyta-andreia-sheptytskoho 
https://loda.gov.ua/news?id=40157
https://skole-rda.gov.ua/news/10-50-07-12-10-2018/

Підготувала науково-технічна бібліотека
зав. відділу Новосад В.,
провідний бібліотекар Гордійчук Х.;
світлини з вебресурсу, Новосад В.

Матеріал підготовлено 20.07.2021р.