"Закон про п’ять колосків" як одне із знарядь скоєння геноциду в Україні в 1932-1933 роках

Із «закону про п’ять колосків» розпочався російський геноцид в Україні. Закон "про п'ять колосків" не мав прецедентів у світовій історії. В тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

 Страшний злочин проти українського народу, який ми не маємо права забути і пробачити!

7 серпня 1932-го року було прийнято закон про "5", підписаний особисто Сталіним. Це рішення стало фактично фундаментом для геноциду Української Нації - Голодомору... В країні, де родюча земля, в країні, де завжди було розвинене землеробство - прийняли абсолютно нелюдський закон тільки тому що селянство, а точніше середній його клас - куркулі, були проти загону їх до КолХозів як худоби, були проти формули "все вокруг колхозное - все вокруг мое", а сільські вчителі відмовлялися навчати дітей російською мовою і втовкмачувати їм ЧУЖУ історію.

Закон «про колоски» не мав прецедентів у світовій історії. В тогочасних умовах він фактично забороняв людям володіння їжею. Українці опинилися у смертельному замкненому колі: фантастичні плани хлібоздачі (які точніше було б називати планами конфіскації зерна) прирікали селян на голодну смерть, а будь-які спроби врятуватися блокувалися конфіскацією всього їстівного (за невиконання хлібоздачі) та кривавими, нелюдяними законами. В містах заборонялося продавати хліб селянам. Їм не дозволялося найматися на роботу на промислові підприємства, переходити або переїжджати в Росію. Загороджувальні загони на кордонах з Польщею та Румунією розстрілювали всіх втікачів. Українські села наповнилися партійними активістами та «буксирними бригадами» для обшуків і конфіскації харчів, зарясніли «чорними дошками». Тим часом підрозділи ДПУ провели масштабну кампанію «очищення» України від «петлюрівців» і «українських націоналістів» – в Україні у 1933 р. було арештовано більше людей, ніж у часи Великого терору. Так було запущено механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим голодом. За деякими відомостями, протягом року за цим законом було засуджено 150 тисяч людей, зокрема й дітей. Закон діяв до 1947-го, за ними засуджували людей також під час голоду 1946-1947 років. Хоча пік застосування кривавого закону припав саме на 1932-1933 роки.

Як наслідок, жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років стали кілька мільйонів українців. Тоді як СРСР продовжував експортувати зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн. тонн, у 1933-му – 1,68 млн. тонн; у наступні роки більший показник було досягнуто лише в 1938-му). Цього цілком би вистачило, аби нагодувати всіх голодуючих. До всього, купи зерна і картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в Росію, нерідко гнили просто неба.

Матеріали /Режим доступу станом на 06.08.2021р./: 
http://www.memory.gov.ua/historyday/7-serpnya-v-istorii-ukraini
http://borova.org/zakon-pro-p-yat-koloskiv/
https://www.youtube.com/watch?v=1Chorj8GH48
http://territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=231
https://www.5.ua/suspilstvo/stalinskyi-zakon-pro-5-koloskiv-83-zasudzhenykh-do-straty-buly-naibidnishimy-selianamy-221103.html

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
зав. відділу обслуговування Новосад В.,
світлини з вебресурсу

Матеріал підготовлено 06.08.2021р.