Рециклінг - друге життя відходів

Люди щодня викидають величезну кількість сміття, хоча більшість відходів можна було б використовувати для повторної переробки, що принесло б чималу користь навколишньому середовищу та державі. Вторинній обробці піддають такі матеріали, як папір, скло, пластик тощо, а органічні відходи широко використовують у сільському господарстві.
Кожен може дати сміттю друге життя і цим подбати про екологію. 
А ви вже сортуєте сміття?

Якщо в море кинути паперову серветку, то вона зникне через три місяці, сірники розчиняться через шість місяців. Кинутий недопалок проплаває в морі від одного до п'яти років, а пакет з поліетилену - від десяти до двадцяти років. Вироби з нейлону розчиняться через тридцять-сорок років, а консервна банка через п'ятсот! Пройде тисяча років, і тільки після цього зникне стандартна скляна пляшка!

Щороку 15 листопада у світі відзначають Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки.
Вперше цей захід провели жителі США  у 1997 році. Метою було заохотити  населення здавати відходи у вторинну переробку і купувати продукцію, зроблену з вторинної сировини. Поступово святкування Дня вторинної переробки поширилося і на інші небайдужі до цієї проблеми країни.
Ця дата має на меті привернення уваги громадськості, промислових структур до проблеми вторинної переробки відходів. Зазвичай вторинній обробці підлягають папір, скло, пластик, а органічні відходи широко використовують у сільському господарстві.

Вторинною переробкою називають повторне використання або повернення в оборот сміття чи відходів виробництва. Зазвичай вторинній обробці піддають такі матеріали, як папір, скло, залізо, алюміній, тканини, пластик та інше, а органічні відходи широко використовують у  сільському господарстві.

Завдання вторинної обробки – вирішення проблеми обмеженості ресурсів, зниження вартості готової продукції за рахунок використання більш дешевої сировини і боротьба із забрудненням навколишнього середовища.

Проблема переробки відходів – єдина для всього людства, але сьогодні  держави ведуть боротьбу окремо одна від одної, хоча багато з них показують непогані результати. Особливо відзначилася Європа – тут активно використовуються методи, які вже добре себе зарекомендували, і регулярно з’являються нові технології переробки сміття.

Вторинна переробка не лише покращує екологію, але і дає значну економічну вигоду
Кожного дня наші руки «автоматично» переносять в сміттєві мішки різні види упаковок, пляшки, батарейки і т.п. Не звикли ми оцінювати вплив викинутого нами сміття на довкілля, та й не навчені ми рахувати економічний ефект від вторинного використання певних «сміттєвих» матеріалів.
Викидаючи папір та паперові упаковки, варто знати про те, що це сировина, яка замінює деревину при виготовленні туалетного паперу, газетного паперу, руберойду. 45 тисяч аркушів паперу збережуть життя одному дереву, яке буде й далі забезпечувати нас киснем, плодами.

Перекидання із сміттєвого мішка в бак скляної тари приводить до того, що на звалищі збільшиться кількість відходів, які не розкладаються мільйон років – автоматично «віддаємо» непотребу значну частину землі. Скло піддається переробці, перетворюючись склобій. Виготовлення нового скла з вторинного зменшує споживання енергії на 40%. З вторинного скла виробляється скляна тара, декоративна плитка та інші вироби. При виробництві 1 тонни скла зі склобою зменшується використання піску на 600 кг, вапняку на 170 кг, кальцинованої соди на 190 кг та польового шпату на 70 кг.

Звикли ми до пляшок, які не б’ються – пластикових. Але ця вигода перетворюється у масове забруднення річок і лісів – 100 років не розкладається «зручний» матеріал пластикових пляшок. Ще гірше, коли пляшки попадають у вогонь – виділяється надзвичайно шкідливий для людини діоксин. Є великий попит на зібрані пляшки, але проблема у збиранні і здаванні цього вторинного ресурсу. З перероблених пляшок отримують гранули, з яких знову ж можна мати пляшку, тару, іграшки.

Все частіше з’являються активісти громадських екологічних організацій з пропозиціями здавання на переробку відпрацьованих батарейок. Про це повинен знати кожен – кожна викинута батарейка здатна отруїти до 20 кв.м ґрунту. Подібну небезпеку несуть і економні лампи, які мають вміст ртуті. Крім шкоди довкіллю, ртуть поражає нервову систему людини, печінку, нирки, легені – великі кількості таких ламп на сміттєзвалищах саме цьому сприяють.

Осіннє спалювання листя, яке ніхто не штрафує, повинне стати теж полем «бою» за екологічність. Воно придатне для компостування, перетворюючи негатив у вигідний бізнес.

Цікаві факти про сміття та вторинну переробку

Вперше проблемою переробки сміття зайнялися в Англії 200 років тому. В кінці XIX століття там з'явився перший завод по спалюванню сміття. Сьогодні в Європі під утилізацією сміття розуміється його сортування і використання в якості вторсировини.

Найкраще зі своїм сміттям справляється Швеція, переробляючи 52% від загальної кількості відходів. За нею слід Австрія (49,7 %) і Німеччина (48%).

Сміття завжди відгравало значну роль у людській культурі. Цікаво, що воно залишило свій слід і в релігії. Наприклад, ділянка землі під Єрусалимом, куди скидали і періодично спалювали відходи, в Біблії названа Вогненною. Для християн Геєна Вогненна стала одним з позначень Пекла.

Не менш відомий один з 12-ти подвигів, які вчинив герой давньогрецьких міфів Геракл - він вирішив проблему відходів, накопичених в стайнях царя Авгія.

Вивченням способів утилізації сміття займається наука гарбологія. Гарбологія (від англ. Garbage "сміття") або сміттєзнавство, або сміттєлогія - окремий напрямок екології, що займається вивченням сміттєвих відходів та методів їх утилізації. Так само гарбологія - вид археології, інакше кажучи "сміттєва археологія", яка вивчає сміттєві відходи з метою вивчення побутового життя людей.

У всьому світі щорічно більше 100000 ссавців, птахів і риб гинуть через викинуті поліетиленових пакетів. Тварини з'їдають їх або задихаються.

Кожну секунду в світі з'являється 3,8 кг "екологічно нешкідливого сміття" : недоїдки, яєчна шкаралупа, шкірка від картоплі та інше. Він становить 29% від середньостатистичного сміттєвого кошика сучасної людини. Що ж стосується інших складових, то 25 % - це картон і папір, 13% - скло, 11% - пластик, 4% - метал і 18% - інші матеріали.

У Нью-Джерсі (США) відкрито музей сміття. Там зберігаються зразки нестандартного, цікавого і небезпечного сміття.

Величезна проблема - утилізація старих комп'ютерів. У них містяться небезпечні для навколишнього середовища сполуки, тому в Європі для комп'ютерної техніки існують спеціальні, закриті звалища. Вони завжди знаходяться під спостереженням, щоб запобігти крадіжкам цінних, але шкідливих деталей.

Отримання енергії за рахунок спалювання сміття в британському місті Едмонтоні щорічно економить 100 тисяч тонн вугілля.

За один рік переробка вторинних металів у світі дозволяє зберегти ресурси, достатні для того, щоб обігріти та освітити близько 150 млн приватних будинків. Енергії, збереженої при переробці однієї скляної пляшки, досить, щоб лампочка в 100 Ватт горіла протягом 4 годин.

Найбільший сміттєвий полігон у світі розташований в Америці. У місцевості Fresh Kills. Він займає площу в 1200 га, що дорівнює 1700 футбольним полям. Кожен день на нього звозять 13 тис. тонн відходів.

Після завершення будівництва Зимового палацу в м.Санкт-Петербург (Росія) вся площа була завалена будівельним сміттям. Імператор Петро III вирішив позбутися від нього оригінальним способом - наказав оголосити народу, що кожен бажаючий може взяти з площі все, що завгодно, і безкоштовно. Через кілька годин все сміття було розчищено.

Щорічно у світі на смітник викидається 7000000 тонн одягу, з яких тільки 12% переробляється і повторно використовується.

Скидання відходів у море в контейнерах не гарантує, що вода не буде забруднена, так як матеріал контейнерів схильний до корозії. Металеві контейнери руйнуються в морському середовищі за десять років, а бетоновані - протягом тридцяти років.

Найпоширеніше сміття на планеті - сигаретні недопалки. Щороку їх викидається 4.500.000.000 штук.

З середини 1990-х років у Європі та Північній Америці зародився рух фриганів - людей, які заперечують сучасну економічну систему і потяг до споживання, який лежить в її основі, а їжу знаходять на смітниках і в сміттєвих контейнерах. На звалищах фригани знаходять одяг і домашнє начиння, яке в разі непотрібності можуть обмінювати на блошиних ринках на інші речі без участі грошей.

Матеріали (Режим доступу станом на 15.11.2021 р.):
https://www.davr.gov.ua/news/15-listopada--vsesvitnij-den-reciklingu-abo-vsesvitnij-den-vtorinnoi-pererobki
https://ecotown.com.ua/news/Vtorynna-pererobka-ne-lyshe-pokrashchuye-ekolohiyu-ale-i-daye-znachnu-ekonomichnu-vyhodu/
https://voladm.gov.ua/article/15-listopada-vsesvitniy-den-vtorinnoyi-pererobki/
https://ecolog-ua.com/news/15-lystopada-den-vtorynnoyi-pererobky 
http://locentum.lviv.ua/15-lystopada-vsesvitnij-den-vtorynnoji-pererobky/

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
провідний бібліотекар Х.Т. Гордійчук
світлини з інтернет ресурсу

Матеріал підготовлено 15.11.2021 р.