"У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм" /Ліна Костенко/
Українська мова - то великий дар, то шануй її, люби та оберігай!
Жодній мові світу не було так тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували, навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені.
А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.
Мова - найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона відзеркалює душу народу, його історію. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.
Українська мова вся на тонкощах і відтінках. Її (таке невидиме для більшості з нас) багатство виявляє себе раптово в порівнянні з не такою вже й очевидною збідненістю "великого и могучего". Наша мова вимагає зосередженої уваги та вдумливості. Вона занадто складна й нюансована, щоб користуватися нею нахрапом. Ні, нахрапом вона не дасться – лише любов'ю. І, мабуть, у цьому причина, чому у власній країні вона досі грає не першим, а другим номером. /Юрій Андрухович/
Мова – душа нації, її повітря й етнічний код. Зникає мова – зникає і народ.
Невже ми не втямили досі, що наша мова, наші моральні чесноти – це наш хребет і надійний рубіж. Народ український довго був бездержавний. Хто тільки не топтався по його душі, а він вистояв, не розчинився між чужинців як етнос, зберіг свою мову, свої звичаї, свій національний характер. Збагнули чому? Та тому, що не зрікся своїх святинь. Не зрікся народ у селі... Як же можна тепер, коли Україна, здобула незалежність, відстоює її на майданах, зрікатися цього. Ніде правди діти ми, українці, змінилися. І не на краще.
"І таки українська мова першою державною, можна сказати, ще й не була. А їй вже підсовують «вторую»... Ми забули, хто ми є. Поляк знає, що він поляк. І німець знає, що він німець, латиш знає, і фін знає, а ми – «какая разніца». «Українці, хто вас зазомбував? Нащо нам і вороги? Ми самі вороги»" - Іван Драч. Огляньмося навколо і прислухаймося. І Діти України не знають, що робити з її найбільшим дарунком Божим – Волею. І для багатьох це непотрібний дарунок. І ступивши на дорогу випробувань, і застогнали точнісінько так, як стогнали і ті, кого Мойсей вів з єгипетського полону. Невже рабство таке живуче і солодке?! Але ж ні, прокинулись! Вийшли на вулиці і заговорили про найдорожче: "Ми хочемо жити у українській Україні!"
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Міжнародний День рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Міжнародний день рідної мови – це також свято толерантності та визнання людей, які небайдужі до своєї культурної спадщини. Україна – багатонаціональна держава. У нас розмовляють 79 мовами, які є рідними для представників різних національностей.
Тож поважаймо кожну мову, і разом з тим плекаймо УКРАЇНСЬКУ!!!
Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані. Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
20 фактів про різні мови світу
У різних куточках планети люди використовують свої національні мови або їх діалекти для спілкування. Деякі мови активно розвиваються в наш час, деякі, завдяки глобалізації, стають засобом міжнаціонального спілкування, але є мови, яким загрожує небезпека вимирання.
Мови народів світу розрізняються поміж собою не лише суто мовними особливостями, але й певними позамовними рисами. Це, приміром, відстань, що встановлюється між учасниками розмови. Цікавий факт, що найбільша дистанція між співрозмовниками традиційна для естонців та фінів, а найменша — в італійців та іспанців. Вочевидь, невеличка відстань пояснюється запальним темпераментом теплих країн.
Відомо, що в Україні є три дати, пов’язані з мовою і писемністю. Це, зокрема, День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада у день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, День слов’янської писемності і культури – 24 травня на честь святих Кирила і Мефодія і 21 лютого – Міжнародний День рідної мови.
Матеріали (Режими доступу станом на 19.02.2022р.): https://zbruc.eu/node/76615
http://uainfo.org/blognews/1518915678-chomu-u-vlasniy-krayini-nasha-mova-dosi-grae-ne-pershim-a-drugim.html
http://kourier.in.ua/92-21-lyutogo-mizhnarodniy-den-ridnoyi-movi.html
http://forum.liuro.com.ua/viewtopic.php?t=15
http://betar.org.ua/60-tsikavih-faktiv-pro-movi-svitu/
http://na.mil.gov.ua/3730-cikavi-fakti-pro-movi-svituhttp://guruproua.ru/budinok-i-dacha/6118-cikavi-fakti-pro-movi-svitu-najbilsh-populjarni-i.html
http://procikave.com/tsikave-pro-rizni-movi.html
https://glebov.com.ua/movy-svitu.html
Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
Відділ обслуговування і зберігання фондів
зав. відділу В. Новосад,
Сектор культурно-просвітницької роботи
зав. сектору Х. Гордійчук
Матеріали підготовлено 19.02.2022р.
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.