Етнічна чистка українців: Операція "Вісла"

Між українцями та поляками в часи Другої світової йшла власна війна – за українські території, що входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), де українці хотіли створити власну державу, а поляки – відновити довоєнні кордони.  Проте кордон проклали без участі українців і поляків. Тому СРСР та Польща силоміць змінили етнічну конфігурацію цих територій. 

Найбільш брутальним етапом стала операція "Вісла" 1947 року. 
Операція "Вісла" розпочалася о 4 годині ранку 28 квітня 1947 року.

Уряд повоєнної Польщі всіма силами намагалося добитися однонаціонального складу своїх громадян. І тому українці не могли залишатися самими собою, зі своєю культурою, мовою і традиціями. Їх, на думку поляків, потрібно було просто асимілювати. Уже в листопаді 1946 з’явилися перші проекти в цьому напрямку. У ЦК Польської об’єднаної робітничої партії (ППР) розглядалася пропозиція про переселення залишків українського населення на так звані «возз’єднані землі». Була розгорнута агресивна пропагандистська кампанія, яка ще більше посилила і до того сильні антиукраїнські настрої в Польщі. Тих українців, які не бажали переселятися в УРСР, польський уряд в 1947 році вивозив за межі їхньої батьківщини за допомогою військової сили. Це і був початок військово-поліцейської операції під кодовою назвою «Вісла». Порядку 140-150 тисяч чоловік були розпорошені невеликими групами (щоб швидше асимілювалися) по всій території північної і західної Польщі. За цими сухими цифрами статистики – трагедія сотень тисяч наших співвітчизників …

29 березня 1947 року було прийнято рішення політбюро ЦК ППР, в якому, зокрема, говорилося: "У рамках акції, репресивної щодо населення українського, постановлено:

1. У швидкому темпі переселити українців і змішані сім’ї на території, що відійшли до Польщі після Другої світової війни від Німеччини, і насамперед у північну Пруссію, не створюючи компактних груп і не ближче ніж 100 км від кордону.
2. Акцію виселення узгодити з урядами Радянського Союзу і Чехословаччини.
3. Термін – 1 тиждень".

Операція "Вісла" розпочалася о 4 годині ранку 28 квітня 1947 року. У ній були задіяні сім дивізій Війська Польського, дивізія Корпуси внутрішньої безпеки, три окремих полку (піхотний, автомобільний і саперний). До неї підключені були також сотні співробітників міліції, служби безпеки та добровільного резерву міліції. Загальна кількість «силовиків» склало 20 тисяч осіб. У цей день дивізії Війська Польського заблокували українські села. Частини прикордонних військ НКВС СРСР перекрили кордон на сході і на півдні країни. Чехословацький кордон також була закрита. Війська оточили населені пункти. У небі кружляли літаки і скидали листівки. Тим, кого виселяли, давали на збори, як правило, від 2 до 5 годин на укладку найбільш необхідних речей і продовольства.

Польська влада поділили українське населення на три категорії: А, В, С.
Люди переміщалися під військовим ескортом спочатку на так звані збірні пункти. Першу категорію, як правило, заарештовували на місці. Причина арешту – зв’язок з УПА. Впродовж двох тижнів польські слідчі буквально вибивали з людей визнання і свідчення. Зізналися очікував вирок військового трибуналу, який був створений спеціально на час проведення операції «Вісла». За його рішенням було страчено 173 людини. Тих, кого не вдавалося зламати, відправляли на залізничні станції. Тут формувалися транспорти, що висилаються в транзитні пункти в Любліні та Освенцимі. Важко в це повірити, але це страшне місце стало тимчасовим притулком для українських переселенців. Саме на залізничній станції Освенцим людей з південно-східної Польщі ділили на різні групи. Звідси відправлялися десятки ешелонів з вигнаними силою зі своїх земель українцями. Навіть за неповними даними, в період з 19 травня по 23 червня 1947 р. через Освенцим пройшло 269 транспортів з депортованими українцями.

За даними генерального штабу Війська Польського, в період операції «Вісла» було виселено 140 575 українців і членів змішаних сімей з 22 повітів і воєводств. А розселили їх на території 71 повіту дев’яти північно-західних воєводств. Вигнанців в рамках операції «Вісла» видавали кольорові посвідчення, щоб їх можна було відрізнити від поселенців-поляків. На українців поширювалися різного роду обмеження, їм заборонялося залишати місце проживання без дозволу служби безпеки. Такими методами польські власті намагалися асимілювати переселенців в новому польському середовищі. Заборонялося навіть вживання слова «українець». Інтелігенцію намагалися всіляко ізолювати від основної маси людей і розселяли окремо і далеко від громад. З розсекречених архівів спецслужб Польщі та України стало відомо, що в ході операції «Вісла» було знищено 1837 членів УПА, а 2444 – заарештовано. З партизанами впоралися до осені 1947 року. Масована акція оперативної групи «Вісла» була скоординована з діями радянських і чехословацьких військ. Вона призвела до розгрому останніх сил УПА або до їх вигнання з Польщі.

Згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, операція "Вісла" не може бути кваліфікована як геноцид або як злочин агресії. Фахівці Українського інституту пам'яті, проаналізувавши ті події, стверджують, що операцію "Вісла" можна кваліфікувати як злочин проти людяності, воєнний злочин, а також як етнічну чистку.
Проте на державному рівні запитання "Як називати акцію "Вісла"?" - етнічною чисткою, воєнним злочином або злочином проти людяності - досі є відкритим. 

Операція «Вісла» мала на меті «остаточно вирішити» українське питання у Польщі, виселивши та розпорошивши 150 тис. українців із Закерзоння у західних та північних районах Польщі. Масштаб репресій, застосованих польською владою проти учасників руху опору та цивільного населення під час депортацій, не мав аналогу у повоєнній історії Польщі. Виселене українське населення було піддане асиміляції, будучи позбавлене права повернутися на рідні землі під загрозою ув’язнення в таборі та навіть покинути місця свого проживання без згоди органів безпеки, а також користуватися власною релігією та навчатися рідною мовою. Депортації виступали формою колективного покарання українців. Українські історики розглядають операцію «Вісла» як останній акорд українсько-польського конфлікту під час Другої світової війни та після її завершення. Переселення стосувалося всіх українців без огляду на ступінь їх лояльності до польської держави або співпраці з підпіллям. Урядовим декретом від 27 серпня 1947 р. українців позбавляли права на господарства, з яких вони були виселені під час акції «Вісла».  У державну власність перейшло все майно греко-католицької церкви та українських інституцій та організацій. Провівши інтенсивну осадницьку акцію на колишніх українських землях, польська влада здійснила «реполонізацію південно-східних кресів», однак ці землі до сьогодні залишаються найменш заселеними. 3 серпня 1990 року Сенат Польської Республіки прийняв резолюцію про засудження операції «Вісла», однак питання про відшкодування збитків, завданих виселеним українцям, залишається відкритим.

Отже, операція "Вісла" може бути кваліфікована як воєнний злочин. 
Резолюція № 780 Ради безпеки ООН та складений на її виконання звіт Комісії експертів визначають етнічні чистки як "використання сили або погроз для вигнання осіб, які належать до тих чи тих груп, з будь-якого району з метою перетворення його на етнічно однорідний", а також як "цілеспрямовану політику, розроблену однією етнічною або релігійною групою для усунення примусовими та такими, що призводять до терору, методами, цивільного населення іншої етнічної або релігійної групи з певних географічних районів". 
Етнічною чисткою є діяння, яке містить або може містити елементи злочинів проти людяності, воєнних злочинів або злочину геноциду, чи поєднувати у собі елементи усіх або деяких з цих злочинів. Метою такої чистки завжди є примусове вигнання етнічної чи релігійної групи з визначеного району для перетворення його на етнічно однорідний. 

Метою проведення операції "Вісла" було примусове переселення українців із чітко визначених територій на південно-східному прикордонні Польщі із забороною самовільного повернення на рідні землі. Замість депортованих українців на цю територію було переселено близько 14 тисяч поляків, що фактично перетворило її на етнічно однорідну.  Отже, операція "Вісла" може бути кваліфікована як етнічна чистка. 

Українсько-польські відносини пройшли важкі випробування часом. І є тільки один шлях до лікування історичної свідомості – неупереджений аналіз причин трагічних подій. Необхідно шукати мотиви їх учасників, об’єктивно висвітлювати факти, що обумовлюють нюанси політики влади тих років. Необхідно навчитися враховувати чужі аргументи. Вони можуть переконувати, а можуть і ні. Але так чи інакше, іншого шляху у нас просто немає.

В історію відходила війна, земля тяжкі загоювала рани,
буяла в сорок сьомому весна, сназі життя співаючи осанну...

Праотча земле! Ти своє тепло віками українцям дарувала
та з року в рік і місто, і село по-материнськи щедро годувала.
Чому ж тоді — за розчерком пера кати-вкраїножери многогрішні 
із тебе поглумились, як орда, і захистить не міг тебе Всевишній?!
Чому дітей твоїх - без каяття - на сиріт водночас перетворили:
від тебе, рідна матінко моя, в чужі краї зняли насильно крила?! 
Немовби в оправданіє гріха злочинну акцію, що над людьми нависла
(у чому завинила тут ріка?), назвали «Операцією «Вісла»!...

А пам’ять, краю мій, не має меж: умитий ностальгійною сльозою,
в серцях переселенців ти живеш неопалимою у часі купиною!
/Мирослав Артимович "Операція «Вісла»"/

 Джерело /Режим доступу станом на 20.04.2022р./: http://maysterni.com/publication.php?id=89861&allcomments=1
https://tsn.ua/special-projects/visla/
http://prolviv.com/blog/2017/04/28/%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0/
https://zbruc.eu/node/65310
http://territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=680 
https://sfulo.com/?page_id=101&lang=uk
http://banderivets.org.ua/operatsiya-visla-simdesyat-rokiv-zlochynu.html

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України

Матеріал підготовлено 20.04.2022р.