Щороку 18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Народу, який хотіли позбавити батьківщини. Народу, який хотіли позбавити життя. Народу, чию історію й чиє ім’я хотіли стерти. Але народу, який зумів повернутися додому. Зумів зберегти себе і свою правду. /В.Зеленський/
Звернення Президента України з нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Депортація як засіб кримінального чи адміністративного покарання відомий на наших землях ще з часів Київської Русі: вигнання поза межі громади або краю за «руською правдою» було складовою частиною покарання за тяжкі злочини.
Вже з XV століття депортаціявеликих груп населення стала одним із улюблених методів московської репресивної машини, який застосовувався для упокорення завойованих територій. Так, перша масова депортація українського населення з правого берега Дніпра на лівий відбулася за наказом з москви у 1678–1679 роках.
Масового характеру депортації народів набули вже в часи срср. Одним із найвідоміших злочинів є, безумовно, примусове виселення кримських татар та інших народів із Кримського півострова.
18 травня 1944 році, відповідно до таємної постанови Державного комітету оборони № 5859-сс "Про кримських татар", підписаною Сталіном, розпочалася спецоперація військ НКВД з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення.
Кримських татар звинувачували у дезертирстві та колабораціонізмі, що не відповідало дійсності.
Для здійснення депортації залучено 23 тисячі солдатів та офіцерів НКВС, 9 тисяч оперативників НКВС і Народного комісаріату державної безпеки, 100 легкових, 250 вантажних автомобілів, 67 ешелонів. Виселення відбувалося надзвичайно швидко і з особливою брутальністю. На світанку 18 травня 1944 року депортованим оголосили, що вони покарані висилкою за зраду батьківщині, та надали лічені хвилини на збори. Згідно з постановою, кожна сім’я могла взяти з собою до 500 кг вантажу, а вартість залишеного і конфіскованого майна нібитокомпенсувалася на місцях поселення в Узбекистані. Фактично ж виселенці їхали майже з порожніми руками, без харчів і необхідного одягу. Станом на 8 годину ранку 18 травня, у 25 ешелонів зігнано 90 тисяч кримських татар, причому 48400 осіб у 17 ешелонах уже відправлені до Узбекистану. Наступного дня кількість зібраних для відправки становила 165515 осіб, з яких 136412 осіб уже перебували в дорозі.
Переважно депортованими стали діти, жінки та літні люди. Загалом за три дні масової депортації, з кримського півострова вивезли понад 190 тисяч кримських татар.
Цю трагічну сторінку пам’ятає вся Україна та кримськотатарський народ. Під час масової депортації від голоду, хвороб та виснаження померли понад 30 тисяч осіб невинного населення.
20 травня депортацію фактично завершено. За підрахунками НКВС виселено 180014 кримських татар. До 4 липня того ж року кількість депортованих зросла внаслідок вивезених із віддалених сіл і склала 185155 осіб. Окрім того, 11 тисяч юнаків відправлено на примусову працю: 6 тисяч – до будівельних батальйонів радянської армії, решта – у розпорядження Московського вугільного тресту. Загалом із Криму виселено 194155 кримських татар, з яких 151064 направлені до Узбекистану, решта – до Марійської АРСР, Горьковської (нині Нижньогородської), Івановської, Костромської, Молотовської (нині Пермської), Свердловської і Ярославської областейрф. Дослідники оцінюють кількість кримських татар, які померли у дорозі до місць поселення, у 7-7,9 тисячі осіб. За зведенням відділу спеціальних поселень НКВС, лише в Узбекистані від 1 липня 1944 до 1 липня 1945 року померло 22355 кримських татар.
Болить ще більше, ніж зазвичай
Співачка Джамала, як одна з представниць кримськотатарського народу, поділилася емоціями щодо цієї трагедії. Також вона порівняла злочини сталінського режиму із повномасштабною війною, яку Росія розв'язала в Україні. "18 травня. Болить ще більше, ніж зазвичай. До цього я ніколи й уявити не могла, що історія може повторитися. 78 років тому радянська влада влаштувала геноцид кримськотатарського народу. Сьогодні ми переживаємо геноцид українського народу з боку росії, - написала артистка в Instagram - Ми з родиною щороку вшановували пам’ять жертв депортації у Криму. Коли анексували Крим, я приїздила покласти квіти біля пам’ятника у Херсоні. Цього року росія окупувала й Херсон. Там зараз катують і вбивають тих, хто не згоден з режимом. Часи змінилися, а методи режиму — ні. Але наш народ стане йому поперек горла".
Родина Джамали також постраждала від депортації, про що співачка неодноразово розповідала у соцмережах.
"Вранці 18 травня мою бабусю Назилхан із п'ятьма маленькими дітьми на руках посадили в товарні вагони і відправили до Середньої Азії. У той час, коли вона чекала чоловіка з війни. Їхали вони у жахливих умовах майже два тижні. Наймолодша дитина, донечка, на жаль, померла в дорозі. Дівчинку не дали поховати, радянські солдати забрали її у матері"- співачка Джамала.
Джамала намагається своїми піснями єднати серця, розповідати історію через музику, через вірші.
Коли чужинці приходять...
Вони заходять до вашого дому,
Вони вбивають вас усіх і кажуть, "Ми не винуваті."
Історична амнезія прирікає на такі ж муки онуків.
Винуватий кожен, хто забув.
Пам'ятайте кримських татар, частку українського народу.
Нас знову вбивають і женуть.
Але поки лунає 1944, добро сильніше.
Вічна пам'ять усім жертвам геноциду кримськотатарського народу
Режисер Ахтем Сеїтаблаєв також згадав історію власної родини, що була депортована в 1944 році.
«Мій батько не дуже добре пам’ятає цей день – йому було три роки, а от моя мама пам’ятає – їй було шість. І більше того, деякі епізоди з її спогадів стали потім епізодами фільму «Хайтарма». Народився я в Узбекистані, у Середній Азії», - розповів Сеїтаблаєв.
Він згадав розповідь матері про депортацію – коли вони потрапили у вагон, то місця було дуже мало, вона почала задихатися. Потім якийсь дідусь взяв її на руки, і вона побачила, що дорослі так само підняли на руки й інших дітей, бо знизу було нічим дихати, так щільно стояли люди і була спека. «Саме цей епізод і став епізодом стрічки «Хайтарма», - каже режисер та актор.
Як він підкреслив, пам’ятати про геноцид кримських татар для нього – це пам’ятати про геноцид будь-якої нації, будь-якого народу, будь-якої людини: «Пам’ятати про це, робити висновки з цього, пам’ятати про те, що Крим окупований, що Крим є невід’ємною частиною України – це просто залишатися людиною. Для мене це маркер того, що людина здатна відрізнити, що є справедливістю, а що – ні».
Сеїтаблаєв зазначив, що такі трагедії можуть статися з кожним з нас, оскільки життя дуже непередбачуване. За його словами, аби якомога швидше повернути Крим, треба, як мінімум – не мовчати, кожного дня робити добре свою справу: «Можете писати – пишіть, можете говорити – говоріть, можете знімати – знімайте і показуйте».
Справжньою причиною примусової депортації, на думку більшості істориків, було те, що СРСР хотів захопити частину території Туреччини і отримати контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому сталінська влада «зачищала» Крим від кримських татар і Кавказ від тюрків і калмиків як «ненадійного елемента».
НКВС звітували Сталіну про виселення 183 155 людей. Переважно це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни в лавах Червоної армії. Кримські татари називають іншу цифру – 423 100 примусово депортованих жертв сталінського режиму.
Наслідки злочину. Депортація стала трагедією кримськотатарського народу і національних меншин, вигнаних із території півострова. В результаті депортації був зруйнований Крим, в якому мирно співіснували представники різнихетнічних і релігійних груп – кримські татари, росіяни, українці, караїми, кримчаки, євреї, німці та ін. Істотно змінивсяетнічний склад населення. Відтепер основним населенням півострова стали росіяни й українці. Крим був не просто «звільнений» від корінного народу, тотальній «чистці» піддавалося все, що хоч якось нагадувало про існування кримських татар – були знесені кладовища, знищеніпам’ятки матеріальної і духовної культури, перейменовані топоніми.
У цей час відбувався процес осмислення кримськимитатарами нещастя, яке їх спіткало, закладався фундамент майбутньої активності кримськотатарського національного руху і його безкомпромісної опозиційності щодокомуністичного режиму. Дванадцять років, проведених кримськими татарами в умовах комендантського режиму, а потім десятиліття боротьби за повернення на своюбатьківщину, були і залишаються тими факторами національної свідомості, які донині консолідують і цементують кримськотатарський етнос.
Що кремлівська влада зробила з Кримом після депортації кримських татар.
«Ми пам’ятаємо»: у Львові вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
На флагштоку біля львівської Ратуші підняли прапор кримських татар.
"78 років тому радянська влада почала депортацію кримських татар з Криму. Загалом з півострова було виселено більше 200 тисяч людей. Вісім років тому Росія окупувала Крим і продовжила репресії. Але сьогодні кримськотатарська тамга майорить над Львовом. І цей стяг ще обов’язково побачать у звільненому Сімферополі. Росія впаде! Ми обов’язково повернемось до українському Криму", - говорить міський голова Львова Андрій Садовий.
«Ми пам’ятаємо і не забули. Нам не дають забути, бо геноцид триває, а це арешти, вбивства, репресії. Боротьба триває в нових формах, але ми не заспокоїмося, поки не буде встановлена справедливість щодо кримськотатарського народу. Нам дуже важлива підтримка, тому кримськотатарський народ зараз не один зі своїм горем і проблемами, поруч є український народ. У різних містах люди вийшли на акції. У Криму кримські татари отримали від російської окупаційної влади листи-попередження з забороною виходити сьогодні на акції і нагадати громадянам, що було 77 років тому», – каже Ернест Абкелямов, голова культурного кримськотатарського центру у Львові.
У центрі Львова відкрили вуличну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». На банерах представлені фотографії історичних для кримських татар місць, розповідається про традиції, побут, про політичних, культурних і наукових діячів-кримських татар ХІХ–ХХІ століть, зокрема про Номана Челебіджихана, першого голову Директорії та директора юстиції проголошеної у 1917 році Кримської Народної республіки. Челебіджихан був розстріляний у 1918 році більшовиками, які захопили Крим. Львів’яни і гості міста можуть дізнатися історії інших відомих кримських татар – Велі Ібраїмова, Сулеймана Сулькевича, Джафера Сейдамета, сучасних політичних і громадських діячів.
У музеї «Територія Терору» в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу покажуть документальний фільм «Свідки геноциду 1944-го року», автором якого є Кримськотатарський ресурсний центр.
18 травня 2022р. у Центрі Довженка (Сихів), о 19.00 год, відбудеться артакція Open Sky. Ця акція є частиною великого проєкту Кримського дому у Львові, в якому митці та мисткині відображають події в Україні, щоб зафіксувати, донести і показати світові трагедію та боротьбу українського народу.
У 2015 році Верховна Рада України визнала справжнім геноцидом примусове виселення кримських татар з пів острова.
З 2014 року кримчани зазнали утисків та незаконної анексії Кримського півострова з боку російського агресора.
Віримо у наші Збройні Сили України та у визволення усіх територій нашої держави з рук агресора.
Матеріали /Режим доступу станом на 18.05.2022р./:
https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-dnya-pamyati-zhertv-75129
https://www.youtube.com/watch?v=c_O0Z24_KV8&t=92s
https://galinfo.com.ua/news/sogodni_den_skorboty_ta_pamyati_zhertv_deportatsii_krymskotatarskogo_narodu_385512.html
https://galinfo.com.ua/news/pered_ratusheyu_pidnyaly_prapor_krymskyh_tatar_385529.html
https://www.radiosvoboda.org/a/news-lviv-krymski-tatary-den-pamyati/31261158.html
https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2022-05-18/bolit-esche-bolshe-chem-obyichno-djamala-pochtila-pamyat-jertv-genotsida-kryimskotatarskogo-naroda/46001
https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2021-05-19/djamala-rasskazala-istoriyu-svoey-semi-v-filme-o-deportatsii-kryimskih-tatar/39696
https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3246133-dzamala-ta-seitablaev-vsanuvali-pamat-zertv-genocidu-krimskih-tatar.html
https://armyinform.com.ua/2022/05/18/v-ukrayini-vshanovuyut-pamyat-zhertv-deportacziyi-ta-genoczydu-krymskotatarskogo-narodu/
Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
зав. відділу обслуговування і зберігання фондів Валентина Новосад
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.