День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні вже дев’ятий рік поспіль 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні – відважних співвітчизників, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Встановлений згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015.
"Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни. Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір. Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності"
Небесна Сотня – не випадкові жертви вуличних сутичок. Сміливці свідомо йшли на ризик згубити життя. Розуміючи, що інакше втратять свободу. Для кожного з них це слово – свобода – мало своє унікальне наповнення. Свобода – це завжди індивідуально й універсально водночас.
Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького.
"Запам’яталися очі людей на Майдані: у когось радість, надія, страх, розпач, сльози. А в пам'яті назавжди – очі закриті." - Сергій Мерчук – сотенний 35-ї сотні Самооборони "Волинська Січ", учасник російсько-української війни у складі полку "Азов", керівник Управління патрульної поліції Рівного.
Присвятою Сергію Нігояну став вірш Тетяни Домашенко «Борітеся – поборете…»:
Ти першим став у стрій в Небесну Сотню,
Відкрив рахунок Словом з «Кобзаря»,
І відлік смерті той невідворотний
Свинцем у груди Вічності вдаря.
У щире серце, сповнене любов’ю
До України вольностей святих,
Поцілив снайпер… І залився кров’ю
«Кобзар», щоб голос твій затих.
А він злетів так високо й могутньо,
Що цілий світ почув живі слова:
«Борітеся – поборете!» Майбутнє
Іде за нами. Правда ожива!
В день пам’яті Сергія Нігояна
Вся Україна свічами горить.
Пече Вірменії тяжка синівська рана,
А Сотня в Небі меч йому святить!
18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала загиблих мітингувальників Майдану жертвами режиму. Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.
107 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Героя України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
Люди різної національності, віку, освіти з усіх регіонів України та з-за кордону, успішні підприємці й незаможні пенсіонери, науковці, митці, студенти...
Наймолодшому, Назарієві Войтовичу, було 17. Найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки.
Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.
Події 20 лютого стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від “багатовекторності” у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.
Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення «Небесна Сотня». Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.
Герої Небесної Сотні власним життям, своєю жертовністю демонструють щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, вони є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом “Вдячні за свободу!”
Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу України та гідність її народу. Завдяки їм сьогодні Україна є вільною демократичною державою. Наш обов’язок – зберегти свободу та пам’ять про тих, хто загинув заради неї. Це найкраща подяка Героям.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.
Цьогоріч до пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті і Музей Героїв Небесної Сотні підготували низку заходів під гаслом «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни».
День Героїв Небесної Сотні – 2023. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ
Соціальна реклама
1. Портрети Героїв Небесної Сотні (поширення відповідно до регіону, родом з якого був герой).
Портрети Героїв Небесної Сотні з короткими цитатами про них або їхнім життєвим кредо та з інформацією про місце народження або проживання розміщено на білбордах і ситілайтах.
Портрети можна завантажити тут.
Макети для друку можна завантажити тут.
2. Соціальна реклама від МКІП.
3. Ролик до Дня Героїв Небесної Сотні, зроблений на замовлення МКІП.
4. Поширення хештегів #ЦеПроСвободу та #Бути_гідним, які є частиною соціальної кампанії Музею в соцмережах ("Фейсбук", "Інстаграм").
Ідея цих хештегів – заклик до громадян ділитися*ь спогадами й роздумами про Революцію Гідності та боротьбу за свободу в соціальних мережах.
5. Поширення серії роликів соціального відеопроєкту "Характери Гідності" про Героїв Небесної Сотні. Цикл відеороликів – розповіді рідних Героїв Небесної Сотні про особливі риси та історії тих, кого вони втратили. Подробиці тут
6. Закликаємо використовувати постійний логотип Дня Героїв Небесної Сотні як символ відзначення цієї дати – трафаретне зображення майданівців із дерев’яними щитами. Силуети нагадують кадри з відеохроніки розстрілів 20 лютого на вулиці Інститутській – за мить протестувальників скосять кулі, але зараз вони злагоджено тримають оборону. Автор монументального зображення, графік Олександр Ком’яхов свідомо використав алюзію композиції на культову світлину встановлення прапора над Іводзімою 1945 року, що стала свого часу для американців символом швидкої перемоги та закінчення Другої світової війни. Таким чином, автор мав на меті асоціативно утвердити образ Героїв Небесної Сотні як переможців. Логотип може розміщуватися на зображеннях інформаційної кампанії та інших матеріалах, поширених до Дня Героїв Небесної Сотні. Завантажити логотип можна тут
7. Обкладинку для Facebook до Дня Героїв Небесної Сотні можна завантажити тут
8. З інформаційно-методичними матеріалами до Дня Героїв Небесної Сотні можна ознайомитися і завантажити тут
До вашої уваги пропонуємо ознайомитися з книгою Неоніли Крем’янчанко "РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ".
«Рабів до раю не пускають» — книга-символ боротьби та протистояння.
Україно! Ти – моя молитва,
Ти – моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права!
/Василь Симоненко/
Ще не забуті події на Майдані і війна на Сході України болем відзиваються зі сторінок нової книги Неоніли Крем’янчанки «Рабів до раю не пускають». Тут ідеться і про героїв Небесної сотні, і про тих сміливців, які виборюють нашу незалежність на Донеччині і Луганщині, і про волонтерів, священнослужителів, без допомоги яких важко жилося б нашим землякам-героям в холодних окопах під пильним прицілом «друзів-братів». Книга звернена до наших гарячих сердець, завдяки яким ми зуміємо дати гідну відсіч ворогу. За щасливе майбутнє боролася Небесна сотня, за це боротимемося й ми.
«Рабів до раю не пускають» — книга, що є символом боротьби та протистояння. Авторка стверджує, що «Слово має велику силу, адже куля може вбити одного ворога, а слово —переконати тисячі людей». Над книгою пані Неоніла працювала понад чотири місяці, вкладаючи усі свої зусилля та присвячуючи увесь вільний час. «Дуже важко було писати історії про Героїв Небесної Сотні, тому що потрібно було пережити разом із цими молодими людьми їхнє життя від початку і до їхнього героїчного кінця» — розповідає авторка. У книзі представлено шість нарисів життя Героїв Небесної Сотні із Тернопілля, а саме Сашка Капіноса, Устима Голоднюка, Василя Мойсея, Назара Войтовича, Тараса Слободяна та Ігора Костенка. Також розповідається про Героїв Війни, що загинули на Сході — Віктора Гурняка, Олега Міхнюка та Маркіяна Паславського.
Про кожного із душею пережитих Героїв Неоніла Крем'янчанка розповідала із особливою пошаною та захопленням:
«Сашко Капінос був велеким наставником для молодих хлопців, тому що з усіх совїх зусиль та можливостей намагався залучати їх до здорового способу життя та навчав любові до власної землі».
«Гордий, мужній, сильний Устим ніколи не був рабом. Він був великим патріотом своєї Батьківщини і справжнім воїном-козаком».
«Безмежно закоханий в Україну! Таким, запам’ятали Василя всі, хто мав щастя знати його зблизька».
«Назарові Войтовичу було лише сімнадцять літ! Але червона калина, символ великої матері України, змалечку жила в його чутливій, небайдужій душі».
«Тарас Слободян був надзвичайно доброю та чуйною людиною. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі. Ніби випромінював порядність, доброзичливість та спокій».
«Порядний, надзвичайно розумний, енергійний, завжди готовий прийти на допомогу іншим – таким був Ігор Костенко».
З тернистим болем у душі та із сльозами на очах про життя своїх найдорожчих дітей розповідали також батьки Героїв Небесної Сотні, але яким водночас було важливо, що про їхніх дітей пам’ятають та наслідують.
Читати книгу онлайн (Режим доступу):
http://shron1.chtyvo.org.ua/Kremianchanka_Neonila/Rabiv_do_raiu_ne_puskaiut_narysy_opovidannia.pdf
Панчишин В. Ангели Небесної Сотні. Молитви до Небесних Сил за захист українського народу. – Львів : Релігійне видавництво «Святих Володимира та Ольги», 2018. – 320 с.
Книга Панчишина Володимира «Ангели Небесної Сотні. Молитви до Небесних Сил за захист українського народу» - відгук на доленосні події 2013-2014 рр. та переломну суспільно-політичну ситуацію в Україні. Це релігійне видання, яке відноситься до науково-популярної літератури.
Книга складається з шести розділів:
Книжкове видання містить велику кількість документального та художньо-ілюстративного матеріалу. Книга оригінально оформлена, знаходиться у коробці, в середині якої є два диски: відео «Реквієм Небесної Сотні», аудіо «Пісні Майдану».
Вищевказане видання допомагає в утвердженні головних загальнолюдських цінностей, історичної, наукової та культурної спадщини, ідей національного державотворення, - всього того, що сприяє вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку.
Книга Панчишина Володимира «Ангели Небесної Сотні. Молитви до Небесних Сил за захист українського народу» може бути використана в навчально-виховному та освітньому процесах середньої та вищої школах, рекомендована для освітніх програм навчальних дисциплін: «Історія та культура України», «Релігієзнавство», «Суспільствознавство», «Культурологія», «Краєзнавство в Україні», «Політична соціологія», у культурно-просвітницькій роботі в напрямках: «Національно-патріотичне виховання», «Моральне виховання», «Естетичне виховання», «Духовне та культурне виховання».
/рецензія директора Науково-технічної бібліотеки Національного лісотехнічного університету України Наталії Мирович/.
У читальному залі соціально-економічної літератури НТБ експонується книжкова експозиція "Небесна Сотня – предтеча Гідності та Незалежності", у секторі абонементу художньої літератури організовано тематичний огляд літератури "Зима, що нас змінила… Війна крізь призму сучасної літератури". На вебсайті презентовано віртуальну виставку "Літературна хроніка Майдану" /режим доступу: https://library.nltu.edu.ua/index.php/resursy-biblioteky/virtualni-vystavky/2023/i-kvartal/literaturna-khronika-maidanu /.
Запрошуємо до перегляду
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.