"Воля народам, воля людині!"

У холі головного корпусу НЛТУ України діє виставка присвячена особистостям, які не зламались в протистоянні з тоталітарними системами та боролись за незалежність України. Виставка розповідає про історію перебування Галичини у складі Польщі (1919-1939), тоталітарних Радянського Союзу (1939-1941, 1944-1991 рр.) і Німеччини (1941-1944 рр.), а також демонструє вплив цих режимів на життя звичайних людей.Згадується і постать Євгена Коновальця.

Цитати Євгена Коновальця:

• Шлях до Львова лежить через Київ
• Супротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть велетенські. Бо ж віднова Соборної Української держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з «конечности» вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу
• Як довго не буде самостійної Української держави, так довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними
• Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо переможно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба
• Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному глянути в очі й подати один одному руки…
• Казати собі, що все покінчено, що «comedia finita», я вважаю невмисним, а коли би це сталося, вважав би це злочином…
• У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії
• …уміння ставити вище добро Нації і Організації над свою особу; супроти ворогів — безоглядність; супроти громади — усвідомлення про потребу гідної боротьби за волю. В Організації — щирість, не плазунство, а критика — для добра Організації, а не особистих амбіцій…
• Говорити треба… до тих, що хочуть чогось навчитися, хочуть набути знання, а не до тих, які вважають, що вони вже знання мають і можуть давати іншим лекції
• Наше громадянство дезорієнтоване, поділене на різні табори, зневірене дотеперішніми невдачами, є дуже доброю «почвою» для всякого роду авантюризмів… Про занепад нашої організації свідчить передовсім недостача хоча би примітивного порозуміння…
• Для поневоленого народу найкращою є боротьба, бо у цій боротьбі він себе зберігає від знищення
• Навіть серед найбільше несприятливих обставин нам не треба закладати рук чи то попадати в зневіру

Матеріали підготувала науково-технічна бібліотека
Світлини зав. сектором Юлії Орлової