Заповідна справа чекає нашого захисту!

Історія розвитку заповідної справи, яка бере початок ще з давніх часів, як і історія охорони природи в цілому, тісно пов'язана з розвитком людського суспільства. Завдання, які вона вирішувала на кожному етапі історичного розвитку людства, визначалися характером взаємовідносин людини з природним середовищем, ступенем використання нею природних ресурсів, потребами суспільства. Паралельно тривав процес формування науки про охорону природи.

Природно-заповідний фонд України - це система ділянок суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, ґенофонду, тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У 1980 р. була видана "Червона книга Української РСР" - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин України, на підставі якого розробляються наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. Занесення того чи іншого виду до "Червоної книги..." передбачає його охорону, тобто заборону збору та відлову в усіх місцях, де він трапляється.

Верховною Радою України прийнято ряд законів, що регулюють правові основи організації охорони природи і використання природних ресурсів на території нашої держави. У Конституції України вказується: "Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до Закону" (стаття 13), "Кожен зобов'язаний не заподіяти шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки" (стаття 66).

Закон України "Про охорону навколишнього середовища" (від 25.06.1991 р.) визначив основні вимоги щодо охорони природи і використання природних ресурсів, коло природних об'єктів, що підлягають правовій охороні, органні громадські організації, які забезпечують охорону природи і регулюють використання природних ресурсів на території України.

До основних принципів охорони навколишнього середовища цим законом віднесено: пріоритетність вимог екологічної безпеки, гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей, запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Ним запроваджено плату за спеціальне використання придонних ресурсів, забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (від 16.06.1992 р.) визначив правові основи організації, охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів і об'єктів. У цьому законі подано класифікацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, визначено форми власності на них, визначено режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їхній статус і завдання, вимоги щодо охорони природних комплексів тощо. Державний контроль за дотриманням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях.

Крім цих базових законів, з питань охорони навколишнього природного середовища ВРУ і КМУ затверджено ще цілий ряд інших Законів України та урядових постанов, а також ратифіковано низку міжнародних конвенцій. Ці питання знайшли своє висвітлення і в кодексах галузевих правових актів України, зокрема, у "Лісовому кодексі України" (від 21.01.1994 p.), "Кодексі України про надра" (від 27.07.1994 p.), "Водному кодексі України" (від 6.06.1995 p.), "Земельному кодексі України" (від 13.03.1992 р.).

"Чому заповідна галузь, яка в перші роки незалежності нашої держави була проголошена одним із головним пріоритетів державної політики, прийшла в занепад? Чому продовжується руйнація основ системи державного управління заповідної справою, а наш природно-заповідний фонд, національне надбання, опинився під реальною загрозою деградації та знищення?" - президент Всеукраїнської громадськоїорганізації "Асоціація природоохоронних територій України, заслужений природоохоронець України, відмінник заповідної справи М. Стеценко.

10 лютого 2017 року  М. Стеценко звернувся до Прем’єр-міністру України В.Б. Гройсману: "Сьогодні Інтернет та соціальні мережі переповнені інформацією про бездіяльність, непрофесійне очільництво одіозних персоналій – спусковий  гачок для відтоку фахівців і практичної втрати позиції названої галузі в системі Мінприроди, не кажучи про довгострокову перспективу сталого розвитку для України.
2017 рік розпочався для заповідної галузі черговим скороченням чисельності працівників, але з одночасною передачею нових додаткових функцій та обов’язків. Поза увагою керівництва залишились проблеми пошуку шляхів виходу заповідної справи з кризового стану.
Децентралізація виконавчої влади, передача певних прав на землю і її ресурси викликали неприпустимі тенденції місцевих органів влади щодо перегляду статусу заповідних територій, їх меж, підпорядкованості і функцій. Виникла реальна загроза розтягування і розпродажу безцінних природних багатств заповідного фонду, для задоволення місцевих потреб.

• Розробка "дорожньої карти" законодавчих і нормативно-правових змін, що базуються на сучасних, інноваційних методах збереження і раціонального використання природних ресурсів на заповідних територіях та визначених зобов’язань України в рамках Угоди Україна – ЄС.
• Розробка і впровадження основних засад зміцнення інтеграційного потенціалу фінансово-економічної стійкості національної мережі територій та об’єктів заповідного фонду, що дозволить додатково отримувати більш як 40% фінансових ресурсів на розвиток галузі
• Проведення реорганізації і впровадження системи державного управління заповідною справою в межах існуючих фінансово-економічних ресурсів шляхом створення Національного Агентства національних природних парків і заповідної справи України. В цю структуру управління необхідно передати біля 70-ти національних природних парків, біосферних і природних заповідників, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Цей орган має бути наділений всіма правами вирішення фінансових організаційних, кадрових питань та відповідальністю  за збереження, відтворення і ефективне використання заповідного фонду України."

На Берлінській вікіконференції (29.03 — 2.04. 2012) вперше озвучили необхідність започаткування фотоконкурсу краєвидів. Ідея цього конкурсу виникла після успішного проведення громадською організацією "Вікімедіа Україна" у вересні 2012 року фотоконкурсу " Вікі любить пам’ятки", метою якого є збирання фотографій пам'яток історичної та культурної спадщини України. "Вікі любить Землю" (Wiki Loves Earth) — фотоконкурс пам'яток природи. Учасники фотографують об'єкти природно-заповідного фонду і завантажують їх на Вікісховище. Метою заходу є як створення фотографій якнайбільшої кількості пам'яток природи й об'єктів природно-заповідного фонду на умовах вільних ліцензій, так і сприяння охороні навколишнього природного середовища. У конкурсі є дві номінації — за найкращу фотографію за вибором журі і за найбільшу кількість сфотографованих пам'яток. 
Фотоконкурс у травні — червні 2017 року проводився у 36 країнах (національні етапи) та вдруге в 120 країнах у межах спеціального фотоконкурсу "Вікі любить Землю: біосферні заповідники", який проходив за підтримки ЮНЕСКО. В Україні п'ятий конкурс став рекордним за кількістю фото. З 1 по 31 травня 357 учасників завантажили 15202 фото. Учасники побачили та зафіксували 1866 об'єктів природно-заповідного фонду.

За словами Руслани Маньковської, заступника голови Національної спілки краєзнавців України: "Безперечно, фотоконкурс "Вікі любить Землю" має великі перспективи, і не тільки тому, що Природно-заповідний фонд України, який на сьогодні становить 4,5% площі території України (2815,5 тис. га), у 2015 р. передбачено збільшити до 10,4%, але, як писав класик світової літератури В. Гюго: "Людина працює, облаштовуючи свою оселю, а оселя — її Земля". Усвідомлюючи цю просту істину, захоплюючись красою природи краю, кожен має нести особисту відповідальність за майбутнє рідної землі."

Джерело: Режим доступу: http://www.zapovidnyk.org/2017/04/blog-post.html
http://eco.com.ua/content/istoriya-zapovidnoi-spravi-v-ukraini-ta-ponyattya-pro-derzhavnii-prirodno-zapovidnii-fond
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E
http://wikilovesearth.org/en/