Істина не там, де шукають, а там, де її створюють! 10 вересня - День українського кіно

Український кінематограф бере початок від  кінця ХІХ ст. У 1893 році головний механік Одеського Новоросійського університету Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кіно проекції. Тоді ж він здійснив першу в світі кінозйомку — зняв вершників і метальників копій. З 7 листопада по 20 грудня 1893 року в готелі «Франція» (Одеса) демонструвалися ці дві стрічки. Таким чином на Україні появилося кіно.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі. Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі.

З 1919 р. в Радянській Україні починається кіно, якому надавали державний характер. З 1922 року було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеські  та ялтинські підприємства, а в 1928 році ввести в дію київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім О.Довженка) — одну з найбільших та найсучасніших на той час у світі. Разом з тим, ігрове кіно намагалося поєднати революційну тематику з традиційною мелодрамою і пригодницькими жанрами. На той час фільми, які виходили були німими – це була ера Німого кіно.

У 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм — документальна стрічка Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу», а наступного року глядачі почули голоси акторів у художньому фільмі О.Соловйова «Фронт».

Під час Другої світової війни все українське кіно було на тематику війни і підтримувало Радянській союз. Хоч фільми були зняті про війну з них виходили шедеври. Один із таких шедеврів фільм «Райдуга» Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який про трагедію окупованого фашистами українського села. Фільм здобув низку міжнародних нагород, серед них премія «Оскар» (1944) в номінації «кращий іноземний фільм».

Починаючи з 60-х рр. на екранах появляються фільми зняті вітчизняними режисерами. Це були екранізовані українські класичні твори. Які були популярними такі фільми радянська влада засуджувала і навіть відносила до закону зрада Батьківщини.

У 70-80-х рр. режисери починають знімати фільми на твори зарубіжних письменників та починають з’являтися мультфільми для дітей. В той час українське кіно піднялося на ще одну сходинку до світового кінематографа .

На початку 90-х та після незалежності України на екранах українського телебачення з’являються фільми та серіали переважно на історичну тематику. Також режисери починають освоюватися в різних жанрах світового кінематографу. А українських акторів починають запрошувати на зйомки зарубіжних фільмів та серіалів.

За всю історію український кінематограф екранізував 223 фільми.

Українські художники протягом минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам'яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка та Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука та багатьох їхніх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні. На жаль, День українського кіно — це не завжди привід до радості, оскільки рівень українського кінематографа не досягає рівня світової кіноіндустрії — здебільшого через слабке фінансування галузі.

У стінах науково-технічної бібліотеки (Абонемент художньої літератури) експонується виставка "Екранізація творів українських письменників". На виставці представлені книги українських письменників, які знаходяться у нашій бібліотеці, за змістом, яких були екранізовані їх твори. Літературні герої отримують екранне життя і продовжують свою велику місію вже в зримих кінематографічних образах та діях. Усіх бажаючих запрошуємо відвідати виставку. 
На сайті НТБ створена виставка ТОП 10 Екранізованих творів українських письменників, запрошуємо до перегляду.

Матеріали підготувала бібліотекар Ірина Боратинська