Кіотський протокол і його роль в збереженні нашої планети

Період підписання протоколу відкрився 16 березня 1998р. і завершився 15 березня 1999р. Кіотський протокол почав діяти з 16 лютого 2005р. На сьогоднішній день підписала та ратифікувала протокол 191 країна, в тому числі більшість промислово розвинутих країн, крім США, які підписали, але не ратифікували угоду.

Грунтуючись на висновках вчених Українського Гідрометеорологічного Інституту НАН України про глобальні та регіональні наслідки зміни клімату, можна зробити висновки, що Україні так само загрожують збільшення кількості стихійних лих, зростання повеней у Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостра нестача питної води в центральних та східних регіонах.

Кіотський протокол є єдиною міжнародною угодою, що змушує країни вкладати кошти в політику та заходи зниження викидів парникових газів. За допомогою гнучких механізмів (чистий розвиток та спільне впровадження) було зареєстровано проектів з обсягом знижень викидів парникових газів більше ніж на 1 мільярд тон СО2.

Україна одна з небагатьох країн світу, яка з 1990 по 2000 рік різко скоротила викиди парникових газів через низьке завантаження промисловості, а за наступні вісім років зростання так і не наблизилося до показників 1990-го. Ратифікувавши Кіотський протокол у 2004 році, Україна отримала можливість реалізувати невикористані нею квоти на викид вуглекислого газу. Згідно з інформацією Національного екологічного центру (НЕЦ), у державний бюджет України у 2009-2010 рр. надійшло 470 млн євро у результаті продажу надлишку квот за Кіотським протоколом. При цьому Україна взяла зобов'язання реалізувати на ці кошти проекти зі скорочення викидів парникових газів.

Отже, частково Кіотський протокол просто перетворився на механізм для отримання прибутків від торгівлі квотами (бізнесом на екології). Якщо країна перевиконала свої зобов’язання за Кіотським протоколом і досягла більшого зниження викидів, то вона може продати їх іншій країні. В реальності, країни що мають квоти (найбільше у Росії, України, Білорусі, Польщі, Румунії) досягли їх не за рахунок цілеспрямованої політики урядів, а за рахунок спаду та реструктуризації економіки після 1990 року. Такі квоти ще називають «гарячим повітрям». Громадські організації виступають проти продажу «гарячого повітря», тому що на глобальному рівні це не призведе до додаткового зниження викидів парникових газів.

Базовим роком у Кіотському протоколі є 1990 рік, від якого відштовхуються у розрахунках всі країни. В 90ті роки в України відбувся різкий спад розвитку економіки, що призвело до зменшення викидів парникових газів.

На сьогодні викиди в Україні складають лише 45% від рівня 1990 року, що сталося внаслідок спаду виробництва та реструктуризації економіки.

Офіційна мета скоротити викиди на 20% до 2020 року фактично означатиме ріст викидів парникових газів на 70% від сьогоднішнього рівня. З цього слідує, що Україна планує тільки нарощувати викиди парникових газів, в той час як інші країни докладають зусиль з їх скорочення. Така позиція України на міжнародних переговорах ніяк не обґрунтована урядом.

В той же час за даними на 2017 рік Україна входить в 20-ку найбільших забруднювачів світу викидами СО2.

Якщо Україна хоче бути в Європі, то Україні не потрібно орієнтуватись тільки на торгівлю квотами, а подумати про збереження екології та зменшення викидів парникових газів через еалізацію екологічних проектів.

«Зелена» позиція європейців пояснюється, по-перше, більш високою екологічною культурою та суспільним розумінням проблеми. По-друге, збитками від зміни клімату, які щороку зазнає населення: хвилі спеки, потужні повені та шторми, загроза занепаду туризму у Південній Європі та ін.
Європейський підхід – це впершу чергу стійкий розвиток, через покращення екологічного стану довкілля.

На сайті розміщена віртуальна виставка Кіотський протокол. Викиди в атмосферу парникових газів. Парниковий ефект. Глобальне потепління клімату та бібліографічний список Кіотський протокол. Викиди парникових газів в атмосферу. Глобальне потепління клімату. Запрошуємо до перегляду!

Матеріали (Режим доступу): Декорація. Львівський екологічний фестиваль
http://www.zhiva-planeta.org.ua/diyalnist/klimat/kiot-protokol.html
Підготувала науково-технічна бібліотека