Криваве Водохреща: день, який Україна ніколи не забуде

Події були логічним продовженням ухвалення диктаторських законів, які 16 грудня підписав колишній президент-втікач Віктор Янукович. Про набуття чинності тодішня влада оголосила саме 19 січня, а в МВС оприлюднили штрафи за порушення заборони про маскування особи під час акцій протесту – відповідальність за маскування особи вчасно масових акцій була встановлена у вигляді штрафу від 2,5 до 4,25 тис. грн або адміністративного арешту до 15 діб. В освяченні води на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври взяли участь Янукович та Азаров, але простих громадян до місця проведення богослужіння не пропускали.

Активісти Революції гідності, обурені "диктаторськими законами", зібралися на чергове віче на Майдані. Вони вимагали від опозиції висунути єдиного лідера, який би очолив Революцію. Але жоден політик не знайшов в собі сили взяти на себе таку відповідальність.

"Тут є лідер. Це український народ." Тож народ вирішив брати ситуацію у власні руки. Частина протестувальників рушила в урядовий квартал на вулицю Грушевського, де і розгорнулися події "кривавого Водохреща". Там на них уже чекав "Беркут".

Народ скандує:"Банду геть! Ганьба, ганьба!".

Тоді ж біля стадіону "Динамо" почали зводити перші барикади. Незабаром Грушевського перетворилася на суцільне вогнище. Щомиті чулися вибухи гранат, феєрверків і петард. Під час сутичок на Грушевського було поранено десятки протестувальників. Але народний рух було вже не зупинити.

Під час зіткнень до протестувальників були застосовані шумові і світлові гранати, водомети і сльозогінний газ. Було розбито і спалено кілька автомобілів і автобусів. Кілька людей отримали серйозні поранення. "Беркут" схопив двох будівельників на Грушевського: їх роздягли, били, обливали водою та кинули голими на вулиці.

Трохи пізніше активісти повідомили про загибель одного з ідейних натхненників Майдану, Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна. 22 січня від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Тоді ж стало відомо про викрадення двох активістів – Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Тіло останнього знайшли зі слідами катувань у лісосмузі на Київщині. В МВС же тоді цинічно заявили, що чоловік помер від переохолодження. З цієї причини 19 січня, свято Хрещення, в 2014-му році стало Днем гніву.

"Запам’яталися очі людей на Майдані: у когось радість, надія, страх, розпач, сльози. А в пам'яті назавжди – очі закриті." - Сергій Мерчук – сотенний 35-ї сотні Самооборони "Волинська Січ", учасник російсько-української війни у складі полку "Азов", керівник Управління патрульної поліції Рівного.

Цей кривавий день вкотре довів безстрашність і рішучість українців у боротьбі за справедливість та свободу. А події того часу назавжди закарбували у піснях, які швидко стали народними.

Матеріали (Режим доступу): https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
https://www.5.ua/suspilstvo/kryvava-vodokhreshcha-yevromaidanu-kaminnia-kokteili-molotova-ta-postrily-z-rushnyts-136446.html
https://znaj.ua/society/kryvave-vodohresha-den-yakyj-ukrayina-nikoly-ne-zabude
https://apostrophe.ua/ua/news/politics/2018-01-19/krovavoe-kreschenie-na-maydane-v-seti-napomnili-strashnyie-foto-i-video-tsentra-kieva/119071
Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріал підготовлено 15.01.2018р.