25 СІЧНЯ - ТЕТЯНИН ДЕНЬ І СВЯТО ВСІХ СТУДЕНТІВ

Життя Cвятої Мученицї Тетяни

Народилася Свята Тетяна в Римі близько 200-го року. Батьки її були багаті та знатні громадяни (батько був консулом) і таємні християни.
Християни, як відомо, в перші століття жили в Римі в умовах постійних гонінь. У той час всі жителі імперії повинні були приносити жертви офіційним язичницьким богам. Здавалося б, не важливим є кинути щіпку фіміаму на жертовник або заприсягтися генієм імператора, – але християни і це вважали зрадою Христа, актом зречення від Нього і тому намагалися ухилитися від участі в загальнонародних святах, так їм доводилося приховувати свою віру в істинного Бога. Коли ж спалахувало чергове гоніння на християн, коли їх примушували відкрито, при всіх, зневажили Христа і приносити жертви ідолам, тоді навіть і таємні християни оголошували про свою віру, терпіли страждання і в страшних муках закінчували життя.

Тетяну з ранніх років батьки привчали до благочестя. Вони брали її з собою на таємні богослужіння, які відбувалися вночі в катакомбах. Пробираючись по вузьких коридорах катакомб, ледь освітленим олійними лампами, Тетяна бачила, що стіни цих коридорів зберігають у собі мощі мучеників, тіла покійних у вірі та відданості Христу. У дні їх пам’яті вона чула гімни, славлення їх подвигів, і трепетним серцем слухала розповідями про їх святе життя і страждання. Їй самій захотілося бути такою ж, як ці святі мученики, так само любити Христа і так само віддати за Нього життя. Досягнувши повноліття, Тетяна всі свої сили віддала Церкві. Вона була поставлена діаконісою в одному з римських храмів і служила Богові, у пості і молитві доглядаючи за хворими та допомагаючи нужденним.

З часом, при імператорі Олександрі Севирі, прийшла її черга принести жертву Аполону. Тетяна ж вклонилася істинному Богу, після чого стався землетрус: ідол Аполона впав і розбився на дрібні частини. Обрушилася також частина храму і придавила багатьох язичників та їх жреців. Диявол, що перебував в ідолі, з гучним криком і плачем вийшов з цього місця, так, що всі чули крик його і бачили тінь.

Тоді Святу Тетяну віддали на суд і стали мучити залізними гаками, вимагаючи шанування богів. Мужньо переносячи страждання, свята діва молилася за своїх мучителів і просила Господа відкрити їм душевні очі і навчити істини. Молитва Святої була вислухана. Небесне світло осяяло мучителів, і вони побачили чотирьох ангелів, що оточували Святу. Впали вони до ніг Тетяни і стали благати її: «Прости нас, служителько Істинного Бога! Прости нас, бо не з нашої волі ми терзали тебе.» Розлючені судді наказали негайно ж схопити цих розкаяних воїнів і погубити їх. Новонавернені мученики голосно славили Христа і після жорстоких мук вони були усічені мечем і відійшли до Господа, прийнявши хрещення у власній крові.

На другий день сам правитель Риму Ульпіан взявся судити Святу Тетяну. Коли її привели з темниці, всі були вражені тим, що на ній не було видно навіть і сліду від вчорашніх мук. Обличчя її було спокійним і радісним. Ульпіан став переконувати Святу діву принести жертву богам, але вона відмовилася. Тоді він наказав оголити її та гострими бритвами різати їй тіло. Як знамення її чистоти, з ран разом з кров’ю линуло молоко, і повітря наповнилося пахощами.
Потім її довгий час били жезлами так, що самі мучителі швидко втрачали сили і часто змінювалися. Вона ж залишалася непохитною, так як ангели Божі, як і колись, невидимо стояли біля неї, підбадьорювали її і відводили від неї удари на тих, хто намагався заподіяти їй страждання. Нарешті, дев’ять з числа катів впали мертвими, а інші, ледь живі, залишилися лежати на землі нерухомо. Свята ж, вставши, викрила в брехні самого суддю і його служителів, кажучи, що боги їх – бездушні ідоли, вона ж служить Єдиному та Істинному Богу, що творить чудеса.

Так, як, вже наближався вечір, то Святу відправили назад, до в’язниці. Там вона провела ніч, молячись Господу. Небесний світ сяяв, і ангели Божі дякували Господеві разом з нею. Вранці її знову привели на суд і знову всі були вражені її прекрасним виглядом. У цей день Свята розтрощила своєю молитвою храм богині Діани і знову зазнала за це страшні муки. Наступного ранку Святу Тетяну привели в цирк і випустили на неї лева. Арена колізею, як і арени багатьох римських цирків, була вже рясно напоєна мученицькою кров’ю. Але тепер на цю арену була кинута дочка одного з шляхетних і шанованих римлян і це викликало загальну зацікавленість.

Однак, на диво всім, випущений з клітки лев не розтерзав святу. Замість цього, він пестився до неї і покірно лизав їй ноги. Натовп подумав, що це був якийсь ручний або слабкосилий лев, тому і зажадала, щоб його прибрали з арени. Деякі кинулися виконувати побажання натовпу, але лев, кинувшись на них, тут же розірвав. Після цього Святу Тетяну забрали з арени і знов піддали мукам та кинули її у вогонь. Але вогонь не торкнувся не тільки її святого тіла, але навіть і розкішного волосся, яким, як плащем, свята мучениця прикривала свою наготу під час мук. Язичники прийшли до висновку, що чудеса ці здійснюються тільки силою волосся Тетяни. Її обстригли і залишили в храмі Зевса.

Коли наступного дня до храму прийшли жерці, вони побачили, що ідол Зевса лежить розбитий на дрібні шматочки, а Свята перебуває в радості, молячись Богу. Тоді Ульпіан виголосив смертний вирок, і Свята Тетяна була обезголовлена. Разом з нею був страчений і її батько, який оголосив себе християнином. Бачачи страждання своєї дочки, він не побажав залишатися таємним християнином і вирішив постраждати разом з нею. Сталося все це в 225 році. Таку силу дає Господь тим, хто готовий до кінця стояти в істині.

Значення імені Тетяна

Більшість поширених у нас імен мають грецьке походження. Тому ім’я Тетяна часто тлумачать як грецьке, похідне від дієслова «τάττω», що означає «ставити в порядку», «вибудовувати», «призначати». Звідси і тлумачення імені Тетяна як «засновниці» і «упорядниці». Однак лінгвістам ця версія видається сумнівною. Адже ім’я Тетяна в Греції не просто непопулярне, а й зовсім маловідоме.

Інша справа Італія, де ім’я Тетяна куди більш знайоме. Етимологічно ім’я Тетяна сходить до імені легендарного сабинського царя Тита Татія (Titus Tatius). Того самого Татія, який визволяючи з полону жінок, підступно викрадених Ромулом, захопив Капітолійський пагорб. За однією з легенд Татій навіть правив Римом спільно з Ромулом, що призвело до об’єднання римлян з сабінянами в єдиний народ квиритів, але це вже інша історія.

Одним словом, ім’я Тетяна походить від латинського Tatius. Це ім’я носила мучениця Тетяна Римська, пам’ять якої вшановується 25 січня. Знайому нам форму імені Таня як самостійне ім’я можна зустріти в скандинавських країнах, Німеччині і США.

Матеріали (Режим доступу):
http://kolomija.com/bbloteka/zhittya-svyatih/388-zhittya-cvyatoyi-muchenicyi-tetyani.html
https://tsn.ua/ukrayina/25-sichnya-tetyanin-den-i-svyato-vsih-studentiv.html
http://holiday.zubrila
http://lady.tochka.net/ua/35979-s-dnem-studenta-sms-pozdravleniya/
https://ua.112.ua/statji/tetianyn-den-istoriia-i-prykmety-sviata-367174.html
http://news.church.ua/2017/01/24/25-sichnya-cerkva-vshanovuje-pamyat-svyatoji-muchenici-tetyani/ 
Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріали підготовлено 20.01.2018р.