Леонід Каденюк розповідає:
"Підготовка до польоту
Моя мрія стати космонавтом народилася в той самий історичний для планети Земля час – 12 квітня 1961 року. Я закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, був залишений там льотчиком-інструктором, а в 1976 році відібраний у загін радянських космонавтів - готувався стати командиром багаторазового транспортного космічного корабля Буран. Але ми, буранівці, не тільки готувалися літати на ньому, а й брали участь у створенні складних авіаційних і космічних систем.
Буран, як і американський шаттл, - найскладніші технічні споруди, коли-небудь створені людиною. Ми розробляли методики посадки Бурана. Корабель вагою 100 тонн треба садити без двигунів – фактично падати з космосу на Землю. Звичайно, падіння кероване. Це вимагало великої льотної майстерності. Тому від нас, буранівців, вимагалось опанувати професію льотчика-випробувача, літати на багатьох типах літаків, в тому числі, і з вимкненим двигуном на винищувачах. Я літав майже на 60 типах і модифікаціях літаків, в основному винищувачах. Робота льотчика-випробувача надзвичайно цікава, але небезпечна. Під час таких випробувань на літаку МіГ-27 з моєї групи загинув наш товариш, Льоня Іванов.
Крім того, я був підготовлений командиром транспортного космічного корабля Союз. Вивчав біологію, медицину, астрономію, геологію, астрофізику, динаміку космічного польоту і багато інших наук.
Коли на міждержавному рівні України і США було вирішено питання про політ в космос на шатлі українця, я вирішив взяти участь. Написав заяву в Національне космічне агентство України. Кандидатів було більше 30, відібрали двох – мене і Ярослава Пустового. Нас відправили на підготовку в НАСА в США.
Однією з умов участі в польоті було знання англійської мови. У школі і вузах я вивчав французьку. Тому треба було з нуля починати вивчати англійську. Але стимул, самі розумієте, дуже високий– космічний політ. Тому взявся з великим завзяттям. З мовою впорався протягом року підготовки– перебував в середовищі американців.
Коли постало питання про те, що буде робити український космонавт на борту шаттла Коламбія, українські вчені відразу запропонували біологічні експерименти. Американці з радістю погодилися, оскільки космічна біологія є однією з пріоритетних у дослідженні космосу. Експерименти з трьома видами рослин – брассіка ропа, соя і мох. У Зоряному містечку я пройшов хорошу біологічну підготовку.
Сам політ складається з трьох етапів – старт і виведення на орбіту, політ в космос в невагомості і повернення на Землю. Старт і виведення на орбіту характерні прискореннями та великими перевантаженнями. Уявіть: за час, менше, ніж 10 хвилин, треба розігнати корабель до першої космічної швидкості – майже 8 км/с. Стартує комплекс – шаттл, паливний бак, до якого він прикріплений, два твердопаливних прискорювача - важить 2 тис. 240 тонн. Важко уявити, якими мають бути двигуни, щоб не тільки відірвати його від землі, а розігнати до першої космічної швидкості. Це було щось неймовірне.
Після розгону корабля до швидкості, що перевищує швидкість звуку, гуркіт залишається далеко під кораблем. Настає тиша – така, як шелест листя. Коли корабель виходить на орбіту, а двигуни вимикаються, починається невагомість – ідеальна легкість. Закривши очі і повністю розслабившись, фізично себе не відчуваєш. Тільки усвідомлення, що існуєш.
Коли побачив Землю в ілюмінаторі, першими словами, що мимоволі вирвалися з моїх вуст, були: «Кевін, тепер я бачу, що вона кругла». Кевін Крігел – командир екіпажу, «плавав» поряд зі мною в невагомості.
Наша планета дуже красива. Але її треба бачити своїми очима звідти. Описати це неможливо. Слово «красива» майже ні про що не говорить. Ніяка фотографія або телевізійне зображення Землі з космосу не передає всі ті відтінки, які здатне визначити людське око.
Якщо дивитися в бік, протилежний від Землі, у Всесвіт, сам простір має зовсім іншу, неземну геометричну сутність. У нашій свідомості існує земна модель простору, в якій є те, що його обмежує - поверхня Землі, лінія горизонту, приміщення, в якому перебуваєш. А там оку нема за що зачепитися. Я сприймав його не двомірним, тривимірним, як на Землі, а багатовимірним. Я подумав: коли людина навчиться будувати багатовимірні системи і використовувати їх для навігації при польотах у Всесвіті, вона зможе зовсім по-іншому переміщатися в її просторах. Можливо, навіть переходити з одного часового виміру – у інший.
На висоті нашого польоту, а це близько 300 км, космічний корабель облітає Землю за 90 хвилин. Наш політ тривав 15 діб 16 годин і 32 хвилини. Для повернення на Землю корабель треба загальмувати. Видати гальмівний імпульс порядку 50-100 м/с. Цього достатньо, щоб корабель зігнув траєкторію в сторону Землі і почав спуск.
Перед входом в щільні шари атмосфери корабель орієнтується в просторі з кутом 40 градусів по тангажу (до лінії горизонту) і нуль градусів за креном і нишпоренням. Гальмування відбувається за рахунок аеродинамічного опору повітря. Величезна кінетична енергія, якою володіє корабель, перетворюється на теплову. У деяких місцях він нагрівається до 1,5-2 тис. градусів. Для захисту від руйнування корабель покритий спеціальними теплозахисними плитками кількістю близько 39 тис. штук.
На жаль, моя Колумбія 1 лютого 2003 року вибухнула при поверненні на Землю через пошкодження плиток - частина планера була оголена від них під час старту і виведення на орбіту. Тоді загинула і Калпана Чавла, яка літала в космос зі мною.
Без сумніву, Україна – космічна держава. Вона володіє повним циклом відпрацювання космічної техніки – від проектування до розробки, запуску та експлуатації в польоті. Але космічна галузь в Україні існує не завдяки, а всупереч обставинам.
Державне космічне агентство формує космічну політику держави. Конструкторське бюро Південне і машинобудівний завод Південмаш, що знаходяться в Дніпрі, - основа нашої космічної галузі, разом з іншими підприємствами становили майже третину ракетно-космічного потенціалу колишнього СРСР. Зараз наша космонавтика зазнає великих труднощів, пов'язані, в першу чергу, з фінансуванням, нездатністю або небажанням держави використовувати великі потенціали в цій галузі - і виробничий, і інтелектуальний. Космічні програми, пов'язані з Росією, ми розірвали. Зате зміцнюємо зв'язки з Європейським космічним агентством, НАСА, з Японією, Індією, Китаєм. Крім традиційних ракет-носіїв, наші конструктори розробили плазмові двигуни.
У нас багато талановитої молоді, яка хоче працювати в космічній і авіаційній галузях. Найбільший в світі літак Ан-225 Мрія – наш, український. Провідна у своєму класі ракета-носій – Зеніт – також наша.
Українці зробили величезний внесок у розвиток радянської та світової космонавтики. В СРСР найвідоміші конструктори були українцями: Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, який народився в Житомирі, Валентин Глушко - українець, одесит, який мене приймав в космонавти, Михайло Янгель - конструктор ракет родом із Сибіру, але його дід з Чернігівської області був висланий царською владою за бунтарство, Володимир Челомей – генеральний конструктор орбітальних станцій, Гліб Лозино-Лозинський – генеральний конструктор МТКК Буран та МіГ-31, далекого винищувача-перехоплювача, на якому доводилося літати і мені. Тобто, весь космос робився українцями."
Свій політ у космос Леонід Каденюк здійснив у період з 19 листопада до 5 грудня 1997 року в складі міжнародного екіпажу на американському шатлі Columbia місії STS-87, що стартував з мису Канаверал (США). 15 діб 16 годин 35 хвилин і 1 секунду – саме стільки часу український космонавт провів на космічній орбіті.
Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Вивчав вплив стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків сої патогенним грибом фітофтори.
Окрім того, Каденюк виконував експерименти Інституту системних досліджень людини на тему: “Людина та стан невагомості”.
Каденюк – автор п’яти наукових праць. Минулого року видав книгу під назвою “Місія – Космос”, де розповів про етапи польоту.
26 грудня 2017 року Класичну гімназію відвідав незвичайний гість - перший астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України,Почесним доктором (Honoris Causa) Національного лісотехнічного університету України, Герой України Леонід Каденюк. Рівно 20 років тому він здійснив двотижневий політ на космічному кораблі-шатлі "Колумбія" у складі міжнародного екіпажу. Учні та вчителі почули розповідь про політ, про життя українського астронавта та його шлях до успіху. Також діти задавали цікаві питання наприкінці зустрічі та отримали від пана Каденюка автографи та календарики. А дехто і встиг зробити селфі!
На зустрічі також були присутні президент Лісівничої академії наук України, ректор Національного лісотехнічного університету України, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Юрій Туниця та проректор з науково-педагогічної роботи ЛНУ імені Івана Франка, доктор філологічних наук, професор Ярослав Гарасим. Найважливіше, що винесли з цієї розповіді є те, що Україна - космічна держава, всі повинні мріяти і мрії збуваються, Земля - наш спільний дім і іншої планети ми не будемо мати. Дякуємо тим, хто організував цю цікаву зустріч!
31 січня, у віці 67 років перестало битися серце льотчика-випробувача 1-го класу, космонавта, генерал-майора авіації, першого астронавта незалежної України, народного депутата України 4-го скликання, Народного Посла України, Героя України (1999), Президента Аерокосмічного товариства України, радника Прем’єр-міністра України, Голови Державного космічного агентства України, Почесного доктора (Доктора HONORISCAUSA) Національного лісотехнічного університету України Леоніда Костянтиновича КАДЕНЮКА.
Колектив університету глибоко сумує з приводу втрати Людини-легенди, вченого-біолога, який зробив вагомий особистий внесок в утвердження України як космічної держави, зміцнення міжнародної співпраці з екологічних проблем сталого розвитку.
У Києві 2 лютого 2018 року відбулася церемонія прощання з першим космонавтом в історії космічної співпраці між Україною та США Леонідом Каденюком. Похований перший космонавт незалежної України на Байковому цвинтарі м. Києва.
Заупокійна Літургія та Панахида за Героєм України, Почесним доктором (Honoris Causa) Національного лісотехнічного університету України Леонідом Каденюком відбулася 2 лютого 2018 року о 10 00 в переповненому співробітниками та студентами університетському студентському Храмі Рівноапостольного Князя Володимира (вул. Природна, 8).
Колектив бібліотеки висловлює глибоке співчуття родині та близьким покійного.
Матеріали (Режим доступу):http://www.cg-lviv.org/news/kadenjuk/
http://nltu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1928:2018-02-02-12-37-39&catid=13:2009-12-10-10-49-15&Itemid=244
https://www.unian.ua/society/2374632-pomer-pershiy-ukrajinskiy-kosmonavt-leonid-kadenyuk-zmi.html
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/pamjati-leonida-kadenjuka-2448935.html
https://zik.ua/news/2017/11/06/leonid_kadenyuk__ukrainska_zalizna_lyudyna_1200219
Підготувала науково-технічна бібліотека
Матеріали підготовлено 02.02.2018р.
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.