Тож досить справедливим буде, якщо вважати, що українська національна валюта бере свій початок в період існування УНР (Української Народної Республіки). 

1 березня (за н.ст) 1918 року в місті Житомир Мала Рада під головуванням Михайла Грушевського приймає "Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів". 

За основну грошову одиницю була прийнята гривня, що має містити 8,712 долі (гр.) золота ; гривня поділяється на 100 шагів; 2 гривні прирівнюються до 1 карбованця. Запроваджувалися банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень. Ескіз 2-гривневої банкноти був оздоблений простим геометричним орнаментом, його виконав Василь Кричевський. Над іншими банкнотами попрацював Георгій Нарбут. Вони, як і попередні 100 карбованців, вирізнялися вишуканим оформленням. Під час роботи над створенням 10 гривень Георгій Іванович задіяв орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, для 100 гривень використав зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів та плодів, 500 гривень – алегорію "Молода Україна" у вигляді опроміненої дівочої голови у вінку.

Банкноти мали друкуватися у містах Берлін та Лейпциг в німецькій державній друкарні "Reichsdruckerei". Контроль над виконанням даного замовлення мала здійснювати спеціальна комісія на чолі з радником Міністерства фінансів інженером Є. Голіцинським.

15 березня 1918 р. згадувана комісія від’їхала до Німеччини для укладання угоди та контролем за виконанням замовлення. Паралельно в київській друкарні Василя Кульженка було створено Експедицію заготовок державних паперів (ЕЗДП), що мала слідкувати за друком банкнот та цінних паперів в Україні.

Під керівництвом Івана Мозалевського розгорнув активну роботу мистецько-гравірувальний відділ, що займався розробкою проектів поштових марок та грошових знаків. До роботи було задіяно близько двадцяти фахівців. Серед них можна назвати Г. Нарбута, Г. Золотова, В. Кричевського та інших.

Затримка з виготовленням гривень, труднощі з дрібними банкнотами та відсутність достатньої кількості коштовних металів для карбування монети, підштовхують 18 квітня 1918 року Народне міністерство фінансів УНР до прийняття Закону "Про запровадження розмінних марок в Україні" та введення в обіг розмінних грошових знаків – шагів, що на вигляд нагадували поштові марки.

Розмінні марки-шаги на відміну від поштових мали зубкування по периметру, на реверсі зображення державного герба тризуба та напис під ним у чотири ряди : "ходить на рівні з дзвінкою монетою". Мали номінал 10, 20, 30, 40 та 50 шагів.

Етимологія назви "шаг" бере своє коріння з польсько-литовської доби. Провідна роль в тому, що українська розмінна монета (марка) шаг отримала таку назву, належить Михайлу Грушевському.

Він неодноразово зазначав, що при розробці української грошової системи необхідно покладатися на історичну традицію. Марки-шаги номіналом 10 і 20 були спроектовані графіком Антоном Середою, решта Георгієм Нарбутом.

Всі шаги на аверсі мали напис: "Українська Народна Республіка". Розмінні грошові знаки виготовлялися на грубому папері у Києві в друкарні В. Кульженка та в одеській друкарні Ю. Фесенка.

Зростання дефіциту державного бюджету, інфляція, потреба у розмінних номіналах спричиняють до додаткової емісії грошових знаків. 30 березня 1918 року Центральною Радою прийнято рішення про додаткову емісію у розмірі сто мільйонів карбованців. Передбачалося випустити банкноти в таких номіналах: 5, 10, 25 та 50 карбованців.

Вони мали перебувати в обігу до 1 березня 1919 року, а після того замінені остаточно новою валютою, гривнею. Закон надавав можливість українському уряду створити резерв скарбової валюти у карбованцях в загальній сумі, яка не перевищувала 100 мільйонів.

Емісію додаткових номіналів карбованців було реалізовано лише частково. В обіг ввійшли банкноти номіналом 25 та 50 карбованців, проекти яких розробив художник Олександр Красовський. В оформленні банкнот було використано елементи української вишивки та орнаменту.

На аверсі розміщені дві символічні фігури: праворуч – селянин, який тримає в лівій руці лопату, ліворуч – селянка зі снопом пшениці в одній руці і серпом в іншій. Навколо них орнамент, що нагадує флору. На реверсі в центрі – два профілі чоловіка та жінки. Чоловік символізує козацьку Україну, жінка – відроджену нову державу – УНР.

Завдяки своєму оформленню в народі вони отримали назву "лопатки" та "берізки". Обидві банкноти за підписом директора Державної скарбниці Харитона Лебідя-Юрчика мали один і той же малюнок і відрізнялись лише номіналом та кольором.

Друкувалися карбованці в Києві, мали серію (АК) та виготовлялися за технологією попередньої емісії. Згодом карбованці номіналом 50 крб. виготовлялися і в Одесі (до серії АО 209). Банкноти наступних серій вважалися фальшивими в зв’язку з тим, що оригінальні кліше потрапили до рук денікінців.

На кінець квітня 1918 року грошова система УНР починає набирати ознаки стабільності. На жаль, надії керівників Української Народної Республіки на швидке виготовлення нової грошової одиниці гривні у Німеччині не справдилася.

Гривня була запроваджена в обіг вже за гетьманату Павла Скоропадського в жовтні 1918 року. Це стосувалося і розмінних марок-шагів, що з’явилися в обігу в липні 1918 року.

І все ж незважаючи на складні соціально-економічні та політичні умови, в яких перебувала Центральна Рада, вона спромоглася налагодити роботу банківської системи, створити Генеральне секретарство фінансів та вперше в українській історії ввела в обіг паперові грошові знаки (карбованці). Подальший розвиток фінансова система України отримала за гетьмана П. Скоропадського та Директорії УНР.

Наявність власної грошової одиниці завжди вважалася символом державності, атрибутом визнання країни серед інших держав. Цей факт цілком підтверджує історія українських грошей, яка є документальним доказом багатовікового прагнення нашого народу до національного й економічному суверенітету, об’єднання споконвічних українських земель.

P.S. У читальному залі соціально-економічної літератури експонується річна книжкова виставка, яка присвячена 100-річчю з дня ухвалення закону Української Народної Республіки про гривню – грошову одиницю Української Народної Республіки : "Українська гривня: минуле та сьогодення".
Запрошуємо до перегляду!

Матеріал (Режим доступу):"Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського"
 http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/02/19/152099/
http://immh.kiev.ua/do-istoriyi-groshovih-znakiv-dobi-ukrayinskoyi-tsentralnoyi-radi/
https://www.radiosvoboda.org/a/ukrainian-banknotes-1917-1921/28449363.html
https://dt.ua/SOCIETY/istoriya_paperovih_groshey_ukrayini_19171920_rokiv.html
http://meest-online.com/history/action/hryvnya-dyrektoriji-unr/
Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріали підготовлено 28.02.2018р.