І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом. І я не знаю, це весна чи ні?

Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року, адже колись новий рік зустрічали саме в березні.
Це місяць — сонцегрій, весновій, вітроніс.Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів — «береза» і «золи» (заготівля березового попелу для виготовлення скла). Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вжива­ється рідко і здебільшого в найновіших записах, частіше в українській народній твор­чості трапляється назва «март» або «марець». Назва березень закріпилась за місяцем лише у середині XIX століття. До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється — велетнем стане, дівчина нап’ється — коханого зустріне». За іншою версією березень походить від давньоукраїнського слова «сухий» (від сушіння зрубаних дерев). Також березнем слов'яни могли називали цей місяць тому, що в березні палили на вугілля березу, а в теплих районах вже збирали березовий сік. У Білорусії його так і називають - Сакавік. У хорватів березень кличуть Сушец. Вважається, що цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо... А ще в народі називають березень каплюжником, капелюжником, крапельником. За швидке сніготанення і поява перших таловин - протальником. Прозвали березень наші предки і Свистуном, свистунцем.

Перший весніний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на обійстях заяріли під парким сонцем цятки талої води, на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою. Радісно попискують синички, а табунці горобців галасливо вирішують свої „парубоцькі стосунки”...

Березень – найочікуваніший місяць селянина. Впродовж усієї зими він жив надією на час, коли земля прокинеться од зимової сплячки і він на повні груди вдихне теплого повітря, щоб нарешті прокласти першу рахманну борозну. Та перш ніж вийти в поле, хлібороби з нетерпінням чекали, коли офіційно завітає в гості довгожданна господині – весна. Її справжній прихід пов”язували зі святом Явдохи, що припадає на 14 березня. До цього дня випікали обрядове печиво, так звані веснянки. Дівчата та хлопці брали їх у долоні і з простягнутими руами йшли на околицю села – до левади, щоб закликати в гості весну-красну. Цей ритуальний хід супроводжувався піснями та обрядовими сценками.

Перші ознаки весни

• Першими ознаками приходу весни вважався посвист байбака. „Просвистів байбак, -казали в народі, - ховай у затінок сіряк!”
• Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок – найперших перелітних птах.
• З Кононового дня – 18 березня – починається весняний сонцеворот. Під цю пору день переважує ніч. Напередодні матері й бабусі випікали з тіста для дітлашків безліч різноманітних фігурних птахів. Таке обрядове печиво називали „жайворонками”.  Уранці ними прикрашали сади та подвір”я.
• Календарна весна, як уже мовилося, співпадала з Євдохами, але справжній прихід вважався на Олексу (30). Цей день так і називали в народі – Теплий Олексій. Особливим пошанівком користувався цей день у пасічників. Вони виносили бджіл на перший обліт на пасіку.
• І все ж остаточнім утвердженнім весни вважалося Благовіщення, котре припадає на 7 квітня за новим стилем (25 березня за старим). З цього дня можна було починати ранню оранку.

Народні прикмети на березень:

• Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
• Березень невірний — то плаче, то сміється.
• Березень похоронить, серпень сховає (хліб «похоронять» в землю — сховають у комору).
• Березень спершу хмарний, а потім болотний — буде хліб намолотний.
• Березень сухий та мокрий квітень і комору й льох наповнять.
• Березень сухий, теплий квітень, вологий май — на щедрий урожай.
• В березні і на кориті можна їхати.
• В березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
• Вітер у березні переважає з північного сходу — влітку будуть градобійні хмари.
• Вночі тріщить, а вдень плющить.
• Грім у березні — на похолодання.
• Гуси високо летять — води буде багато, низько — мало.
• Дрозди в березні співають на верхів’ях дерев — весна вже близько; у гілках — то ще далеко.
• Журавлі прилетіли рано — на ранню весну.
• Журавлі прилетять зграями — літо буде негоже, поодинці — погоже.
• Журавлі тягнуться на північ — до тепла, летять назад — до холоду.
• Качки дикі мостять гнізда біля самої води — літо буде сухе; чим далі від води, тим воно мокріше.
• Качки дикі прилетять вгодовані — весна буде довга і холодна.
• Курка в березні нап’ється води з калюжі.
• Лютий славен заметіллю, а березень — відлигою.
• Марець прийшов — покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь.
• Мине марець — готуй в поле ярець.
• Погода в березні добра — на врожай коноплі.
• Рано березень веснянку починає — тепло ненадійне.
• Синичка в березні заспівала — весняне тепло віщує.
• Сніг у березні пада — біда саду й винограду.
• Сніжок в березні задує — буде урожай на городину і ярові.
• Якщо весною дощ вперше гримить на голий ліс, це віщує холод.
• Тумани чисті в березні — до мокрого літа.
• Ячмінь в березні каже: кидай мене у болото — буду як золото, топчи мене в грязь — будеш як князь.
• Хмари в березні пливуть швидко й високо — буде хороша погода.
• Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
• Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер — буде тепле й мокре; випаде сніг, мороз і вітер з півночі — літо очікується холодне; йтиме дощ — літо буде дощове.

Матеріали (Режим доступу): http://www.rivne1.tv/Info/?id=32424
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C
http://www.likar.info/zdorovye-vsey-semyi/article-37458-berezen-pershij-vesnyanij-misyats/
 Підготувала науково-технічна бібілотека

Матеріали підготовлено 27.02.2018