Нескорена Нація — Роман Шухевич: Провідник-Командир-Людина

Прикметою характеру «Тараса Чупринки» було те, що він був вимогливим до виконання обов'язків, але розважливим і уважним до вартості людини, тому легковажно не наражав підлеглих людей на втрати. Знаючи, наприклад, що для контакту з його родиною не можна використовувати наявні підпільні зв'язки, треба послуговуватися тільки іншими, доволі ризикованими шляхами, - він не доручав, а просив втримувати контакт.

«Тарас Чупринка» жив в особливо важких обставинах. Ні за ким більшовики не шукали так, як за ним. Коли вони дізналися, що він часто перебував у певному комплексі лісів масиві, то оточили цілий комплекс, руками розгортали листя і дво¬метровими дротами шукали за криївкою, у якій він міг переховуватись.

Навіть коли Р. Шухевич вже був досить хворим та знищеним, він все одоно до останнього дня свого життя залишався оптимістичним і незламним. Свою велику енергію він використовував також на те, щоб вивчати чужі мови. Сам добре вивчив англійську мову - слухав передачі «Бі-Бі-Сі» і того ж вимагав від своїх військових. Вважав, що постійна праця над собою у вільних від обов'язків хвилинах допоможе навіть у найжорстокіших умовах залишитись в духовій рівновазі.

Роман Шухевич був дуже скромною людиною. Тому він довго не хотів прийняти рангу генерала, мотивуючи це тим, що немає для цього відповідного формального вишколу. З його скромності випливало також те, що не любив назви «герой», - зокрема, коли це стосувалося його особи. Одного разу він дуже різко зреагував на таку оцінку і заявив, що якщо говорити про геройство, то на це заслуговують лишень наші селяни. «Ми, ті, що добровільно рішилися бути учасниками визвольної боротьби, маємо зброю і можемо дорого продати своє життя. Зате селяни безборонні, вони залишаються по своїх хатах зі своїми дітьми готові взяти на себе всі удари, але незважаючи нате - вони беззастережно підтримують нас і дають нам потрібну поміч. Без них наша боротьба була б неможлива».

Провідник генерал-хорунжий Роман Шухевич володів даром притягати до себе людей наче магнітом, зовсім не керуючись таким наміром, не докладаючи зусиль до цього. Гадаю, в УПА було чимало командирів, до яких підлеглі ставилися з пошаною і любов'ю (видно це з багатьох спогадів, різних публікацій), але у ставленні оточення до провідника Шухевича було щось особливе. Друзі, які разом з ним відбували термін, розповідали, що навіть польські злодії із засуджених, які в тюрмі працювали в обслузі, ставилися до молодого Шухевича прихильно і ладні були виконувати різні послуги з ризиком для себе. Це сприяло широким контактам з друзями з інших камер.

Провідник ніколи не погоджувався на кращі умови життя в підпіллі: харчувався, спав, одягався, як і всі інші. Не носив жодних відзнак, але сам і його оточення завжди дбали про чистоту і охайність, наскільки це було доступним (у бою, очевидно, не про це думалося). Тонко відчував і сприймав гумор, любив пожар¬тувати і поспівати. Був музикальний, мав абсолютний слух і приємний тембр голосу. Здебільшого, вільний час (якщо взагалі його можна назвати вільним) проводив за читанням, роздумами, серйозними розмовами. Навіть коли мовчав, думка його працювала і вигляд був зосереджений. Мабуть, для відпруження читав художню літературу, цікавився російською класикою. Регулярно провідник прослуховував новини по радіо різними мовами — найчастіше англійською, яку опанував самотужки. У ті місяці, коли проживав у Білогорщі і серце вимагало відпочинку, після обіду прилягав на годину — не виключено, що за реко¬мендацією лікаря. Може не завше засинав, але лежав спокійно, без руху, горілиць, з повернутою на бік головою.

Здавалося б, що перелічені дрібні риси характеру властиві багатьом, та, мабуть, не всі цілеспрямовують їх. Шухевича ці рисочки, оце вміння розмовляти з людьми, переконувати, здобувати довір'я робили неперевершеним організатором. На Закерзонні де відбувалася десятиліттями полонізація, де були сильні москвофільські впливи, Шухевич до 1939 р. розбудував таку мережу ОУН, що Галичина могла позаздрити. Ця унікальна людина була і визначним політиком, і військовиком. Загибель Романа Шухевича недалеко від Львова у березні 1950 р. була великим ударом по всій ОУН, по всьому українському державницькому рухові. Однак безповоротні втрати не послабили волі українців далі вести боротьбу за національне і соціальне визволення, за державну суверенність України.

Р. Шухевич не мав ніколи ілюзій до того, яка доля його чекає. Коли в липні 1944 р. Загальний Збір УГВР одноголосно вибрав його генеральним секретарем УГВР, він сказав таке: «Ми всі вояки УПА і всі Підпільники, зокрема і я, повністю свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але запевняю вас, - ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Ця наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було завершити. Ми віримо глибоко в українське молоде покоління, що прийде після нас...»

Сьогодні пам'ять про УПА і генерала Романа Шухевича, визнаного діяча ОУН на рідних землях кличе людей до дії, до роботи на благо Соборної України. Колишні воїни УПА — це приклад відданості Батьківщині, чесності та благородства. Саме такими їх виховував визначний політичний діяч, організатор військової справи Роман Шухевич. Своєю особистою поведінкою, організаційними та політичними здібностями він залишається ідеалом українського патріота, взірцем мужності та людської сили. Легендарний образ генерала «Тараса Чупринки» виховує наше покоління, особливо молодь, у самостійницьких ідеалах.

Не часто дарує Проведіння лідера такої величини. Є нам у кого вчитися, але і вчитися треба вміти, як це вмів робити славної пам'яті генерал-хорунжий «Тарас Чупринка» - Роман Шухевич.

В неділю у Львові проведуть марш під гаслом «Львів не для польських панів». 

У неділю, 4 березня, націоналістична організація «Національний корпус» організовує у Львові марш пам’яті Романа Шухевича “Пам’ятай героїв”. Про це йдеться на сторінці організації у соцмережі Фейсбук, передає Львівський портал: «4 березня о 17:00 Національний Корпус запрошує на марш пам’яті легендарного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича. Акція присвячена 68-й річниці з дня його героїчної загибелі в нерівному бою з окупантами. Вийди та покажи, кому належить Львів», – йдеться у повідомленні організаторів.

Серед гасел цього заходу є один доволі провокативний: «Львів не для польських панів». Водночас під час свого робочого візиту у Львів міністр закордонних справ Павло Клімкін на питання журналістів, чи матиме це для організаторів якісь наслідки, відповів: «Ми прекрасно розуміємо, якою була наша історія. Поляки іноді ображаються, коли ми кажемо, що так чи так було в історії. Але разом з тим ми маємо поводитись відповідально. Державницька позиція є дуже чіткою. Але тут, всередині країни, ми маємо право шанувати того, кого вважаємо за потрібне».

Матеріали (Режим доступу): http://neskorena-nacia.com.ua/novyny/915-roman-shukhevych-providnyk-komandyr-liudyna.html
https://inlviv.in.ua/lviv/v-nedilyu-u-lvovi-provedut-marsh-pid-gaslom-lviv-ne-dlya-polskyh-paniv
http://www.jnsm.com.ua/h/03051950P/
https://zik.ua/tag/shuhevych
http://sjogodni.org.ua/publ/19-1-0-5147
 Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріали підготовлено 2.03.2018р.