Сонце Ренесансу. Рафаель – майстер гармонії

За 37 років життя художник створив кілька найкрасивіших і впливових композицій за всю історію живопису. Композиції Рафаеля вважаються ідеальними, його фігури та обличчя – бездоганними. В історії мистецтва він фігурує як єдиний художник, якого вдалося досягти досконалості.

Народився Рафаель 28 березня 1483 р. в Італії у місті Урбіно в сім’ї поета, декоратора і художника Джованні Санті. Батьки Рафаеля  – Джованні  Санті  та Марджі  Чарла.  Батько  постійно працював  у замку при  герцогу  Федеріко да Монтефельтро, а  матір займалася  домашнім господарством. Джованні  помітив  у своєму  сині  здібності  живописця, тому  завжди  брав  його  з собою,  Рафаель у свою чергу  познайомився   з відомими  на той час  художниками  П’єро делла Франческа,  Паоло Учелло  та іншими. У восьмирічному  віці втрачає  матір,  батько  приводить  іншу  жінку, яка б заміняла  Рафаелю матір. Бернандіна  не  виявляла  такої  любові, яку відчував  він від попередньої матері.  У дванадцятирічному віці  залишився  сиротою, втративши свого батька.  Був відправлений  на  навчання  в Перуджу до  П’єтро Вануччі.

Флорентійський період. З 1504 по 1508 рік Рафаель вів кочовий спосіб життя. Він ніколи не залишався у Флоренції надовго, але незважаючи на це, чотири роки життя, і особливо творчості, Рафаеля прийнято називати флорентійським періодом. Набагато більш розвинуте і динамічний, мистецтво Флоренції справило глибокий вплив на молодого художника.
У 1504 році молодий художник Рафаель Санті переїхав у Флоренцію, де був глибоко захоплений стилем і технікою Леонардо да Вінчі. У культурній столиці він почав створення серії прекрасних мадонн; там же йому надійшли перші замовлення. У Флоренції молодий майстер познайомився з да Вінчі і Мікеланджело – майстрами, що чинять найбільш сильний вплив на творчість Рафаеля Санті. Також Флоренції Рафаель зобов'язаний знайомством зі своїм близьким другом і наставником Донато Браманте. 

Римський період. В 1508 році Рафаель приїхав у Рим і жив там до кінця своїх днів. Дружба з Донато Браманте, головним архітектором Ватикану, забезпечила йому теплий прийом при дворі папи Юлія II. Практично відразу після переїзду Рафаель почав масштабну роботу над фресками для Stanza della Segnatura. Композиції, що прикрашають стіни папського кабінету, досі вважаються ідеалом монументального живопису. Фрески, серед яких особливе місце займають «Афінська школа» і «Спір про причастя», забезпечили Рафаеля заслуженим визнанням і нескінченним потоком замовлень. У Римі Рафаель відкрив найбільшу майстерню часів Відродження – під наглядом Санті трудилися понад 50 учнів і помічників художника, багато з яких згодом стали видатними живописцями (Джуліо Романо, Андреа Саббатини), скульпторами та архітекторами (Лоренцетто). Римський період характеризується і архітектурними дослідженнями Рафаеля Санті. Недовго він був одним з найвпливовіших архітекторів Риму. На жаль, деякі з розроблених планів вдалося реалізувати із-за передчасної його смерті і наступних змін в архітектурі міста.

Рафаель з’явився засновником портретного живопису на наступні кілька століть, для нього був важливий сам чоловік, як щось не звичайне, що він і намагався підкреслити. Художник умів відобразити і жадібність пап і надзвичайну красу мадонн. На своїх картинах Рафаель дуже любив малювати образ діви Марії (Мадонни) за що його навіть прозвали “Майстром Мадонн”.

Головною відмінністю Рафаеля як живописця є те, що його творчий шлях — це постійне само­вдосконалення. Молодий художник зумів узагаль­нити найкращі мистецькі здобутки своїх талано­витих попередників (П'єтро Перуджино, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті) і збагатити їхній досвід власною майстерністю. Попри те, що доля відвела художникові не­довгий вік (лише тридцять сім років життя), він увійшов у світову художню культуру як геніаль­ний митець, чий талант ріс надзвичайно стрімко. Почерк Рафаеля постійно змінювався: від ніжних ліричних образів, у яких помітний вплив живо­писних традицій раннього Ренесансу («Мадонна Конестабіле», «Зару­чення Марії», «Сон лицаря»), до величних і прекрасних, які втілили кращі ідеали Високого Відродження («Афінська школа», «Преображен­ня Господнє»). Усім творам великого майстра властиве дивовижне від­чуття гармонії, світла, вишуканості.

Рафаеля часто називають співцем жіночої краси. І це не випад­ково. Тема жіночності, світлої материнської любові була головною в його творчості. Художник створив цілий ряд картин, головним об­разом яких стала Мадонна («Мадонна зі щиглям», «Сикстинська Ма­донна», «Мадонна серед зелені», «Мадонна з гвоздикою» та ін.).

“Сікстинська Мадонна”. 
Про цю картину колись, ще будучи студентом, Йоган Гете сказав: “Самої цієї картини вже вистачило б, щоб зробити ім’я автора, навіть якби він не створив нічого іншого, безсмертним”. 
Для багатьох людей вона залишається прикладом високої західного живопису. Її популярність практично так само велика, як у "Мони Лізи". Всі, хто вивчав це полотно, визнавали дивні і збивають з пантелику вирази облич Марії і немовляти Ісуса, але всі спроби розшифрувати їх значення часто були невдалими.
Існує версія, що моделлю для Мадонни була коханка Рафаеля – Форнарина. Вона з’являється і на деяких інших полотнах митця:  «Дама з вуаллю, або Донна Велата», «Портрет молодої жінки, або Форнарина». Автором створений неймовірний ефект, неначи Мадонна дивиться прямо в очі глядачеві, з якої б сторони від картини він не знаходився. Якщо дивитись на картину здалеку, здається, що на фоні зображені легкі хмари, проте насправді це зображення ангелів. Це чи не найвідоміше полотно Рафаеля, не дивно, що його часто копіюють. Зокрема і в українському містечку Бучач, в тимпані костелу Успіння Пресвятої Богородиці є копія «Сикстинської Мадонни» Рафаеля.

Свій найвидатніший шедевр Рафаель створив для церкви святого Сикста у П’яченце. 
В історії мистецтва „Сикстинська мадонна” вважається символом гармонії і досконалості. Перед нами велика картина для вівтаря. З небес на глядача дивиться Божа Матір з Немовлям у руках. В її очах всерозуміння. Образ Божої Дитини своєю внутрішньою напруженістю передрікає майбутню самопожертву. 
Зліва, внизу папа Сикст Четвертий на колінах споглядає божественне чудо. 
Свята Варвара не сміє підняти очей, вона благоговійно дивиться вниз. Два янголятка, спершись на парапет, спонукають глядача дивитись у центр композиції. 
Картина сповнена внутрішньої гармонії, простоти і довершеності. Вона стала одним із найвидатніших творінь людства епохи Відродження, його своєрідним символом. 

Останні роботи. За недовгий час Рафаель створив численні роботи. Його запрошували прикрашати Віллу Фармезіну. Створена тут картина „Тріумф Галатеї” свідчить про захоплення художника античною міфологією та її персонажами. 
У „Святій Цецілії” ми бачимо образ жінки, якій за її самопожертву Господь подарував право чути спів ангелів на небесах. Для того щоб посилити небесну гармонію за легендою, Цецілія створила орган. Саме цей музичний інструмент широко використовується у літургії в римо-католицьких соборах. 
Серед численних мадонн, створених великим художником, особливе місце займає „Мадонна делла Седія” – „Мадонна у кріслі”. Незвична композиція –Мадонна з Божим Немовлям та маленьким Іоаном Хрестителем намальована у ротонді – круговому зображенні. Вона поруч з глядачем. Вона прекрасна. Вважається, що у цій картині Рафаель ставорив найкрасивіший образ мадонни. 
Незавершеною залишилася остання робота майстра „Преображення Господнє”. Створена на замовлення герцогів Медічі для кафедрального собору в Нарбонні, вона вражає своєю величчю, незвичайністю композиції гармонією та красою. Зображення на картині бездоганні. Рафаель зумів передати всі почуття, які виникли в героїв, коли Христос вилікував хворого хлопчика. І над емоційним натовпом парить Ісус, як при Вознесінні. Експресія, що передана в картині, викликає захоплення. 
Творчість Рафаеля була перервана ранньою його смертю. 6 квітня 1520 р. Рафаель помирає в 37 років від поширеної в ті часи сухот, так і не завершивши собор святого Петра.Похований Рафаель Санті у римському Пантеоні. 

Досягнення Рафаеля Санті:

• • 1225 – кількість творів, створених Рафаелем.
• • З під його пензля вийшли такі твори як «Сікстинська мадонна», «Несення Хреста», «Тріумф Галатеї», «Три Грації».
• • Займався прикрасою Ватикану фресками в стилі античної культури: «Богослов’я», «Філософія», «Юриспруденція» і «Поезія».

Дати з біографії Рафаеля Санті:

• • 28 березня 1483 р. народився в Італії
• • 1494 р. навчання живопису у умбрийского художника П. Перуджіно
• • 1504 р. початок флорентійського періоду у творчості, навчання у Фра Бартоломео і Леонардо да Вінчі.
• • 1508 р. був викликаний до Риму для прикраси декількох залів Ватикану.
• • 1514 р. призначений головним доглядачем за будівництвом собору святого Петра.
• • 6 квітня 1520 р. помер, не закінчивши будівництво.

Цікаві факти Рафаеля Санті:

• • Завдяки мирного характеру Рафаеля навколо нього завжди не було місця сварок і чвар.
• • Уміло поєднуючи узагальнення з конкретної реалістичність, образи божественних немовлят у нього завжди алегорія.
• • Є автором ескізів, названих «Рафаелевской біблія», ескізи написані на сюжети Старого і Нового завіту і які повинні були прикрасити Ватиканські лоджії.

Матеріали (Режими доступу): http://faqukr.ru/mistectvo-ta-rozvagi/100366-rafael-santi-sikstinska-madonna-opis-kartini-i.html
http://melni.me/25-nevidomyh-faktiv-pro-5-vidomyh-kartyn/
http://dovidka.biz.ua/rafael-santi-biografiya-korotko/
http://waking-up.org/mystectvo/harmoniya-tvorchosti-rafaelya-santi/?lang=uk
http://mykniga.com.ua/biograph/biografiya-rafaelya-santi-biografiya-santi-r-foto-video.html
http://narodna-osvita.com.ua/251-kultura-talyi-hudozhnya-kultura-11-klas.html
https://tureligious.com.ua/rafael-santi/
https://www.7promeniv.com.ua/zhyvopys/90-renesans/59-rafael.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96
https://sites.google.com/site/wwwlisovykhcom/rozkvit-zivopisu-rafael-santi

Підготувала науково-технічна бібліотека
бібліотекар Боратинська І.О.;
зав. сектором Новосад В.Я.

Матеріали підготовлено 20.03.2018