"Книги єсть ріки, напоящі мир" /Повість временних літ/. 24 травня – день пам'яті святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, День слов’янської писемності і культури

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує в нас, тобто те, що розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи керується ним, пов'язується певними природними зв'язками спілкування з тими, з ким у неї цей розум спільний. Але оскільки людина не могла б установити надійного спілкування з іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і таким чином не передавали одна одній свої почуття й думки, то це об'єктивно-розумне знайшло потрібним позначити предмети словами, тобто певними звуками, що є знаками...".

У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.
Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.

І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт. Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.

«Увесь наш люд охрещений, але ми так і не маємо вчителя. Не розуміємо ні грецької мови, ні латини (...) Зовсім не знаємося на літерах; тож пришліть нам когось, хто оповістив би слова зі Святого Письма та розтлумачив їх». (Ростислав, князь Моравії, 862 рік н. е.).
Сьогодні понад 435 мільйонів осіб, котрі розмовляють слов’янськими мовами, можуть читати Біблію своєю рідною мовою. Із них 360 мільйонів людей користуються алфавітом, сформованим на основі кирилиці. Проте 12 століть тому в діалектах їхніх предків не існувало ні письма, ні азбуки. Вони з’явилися згодом завдяки рідним братам Кирилу та Мефодієві.

5 міфів про Кирила і Мефодія

Міф перший. Кирило і Мефодій створили кирилицю. Дехто взагалі вважає, що кирилицю названо на честь Кирила, отож він сам її і придумав. Насправді кирилицю більш-менш у тому вигляді, у якому ми її нині знаємо, створив Климент Охридський, один із семи відомих учнів Кирила й Мефодія. Кирило й Мефодій - творці першої слов'янської азбуки. Називається вона глаголицею і зовні мало чим нагадує кирилицю. Вважають, що до глаголиці у слов'ян не було писемності, тобто не існувало літер на позначення звуків їхньої мови. Кирило й Мефодій вичленували ці звуки і придумали для них позначки на письмі.

Міф другий. Імена Кирило і Мефодій. Насправді святих у миру звали Костянтин і Михайло. Не всі знають, що, на відміну в Маркса й Енгельса, Кирило і Мефодій - брати. Мало того, у церковно-богослужебній традиції першим заведено згадувати Мефодія, у якого був вищий сан. Хлопці народилися в багатодітній родині військового, у якого було семеро синів. Найстарший - Михайло, наймолодший - Костянтин. Невідомо, коли з'явилося ім'я Мефодій: чи Михайла хрестили під цим іменем, чи дали йому ім'я Мефодія при постригу. Натомість про Костянтина знаємо, що на початку лютого 869 року він тяжко захворів, прийняв схиму і нове чернече ім'я Кирило, а за десять днів помер.

Міф третій. Кирило й Мефодій походили з Болгарії. Насправді Кирило і Мефодій греки. Народилися вони у візантійському місті Фесалоніки (Салоніки), яке у слов'янській традиції називали Солунь. Місто було двомовним: довкола нього жило багато слов'янських племен, і, крім грецької, все населення вільно розмовляло на слов'янському солунському діалекті. Пізніше Кирило й Мефодій кілька років навертали в християнство жителів Болгарського царства. На цій підставі болгарська традиція вважає їх болгарами і наполягає, що слов'янську азбуку було створено на території Болгарії. Проте у ХХ столітті болгарами називали також македонських слов'ян, тож тепер і македонці претендують на батьківщину слов'янської писемності.

Міф четвертий. Кирило і Мефодій - православні святі. Насправді Кирила і Мефодія однаково вшановують у православ'ї і католицизмі. Брати кілька років проповідували християнство в Моравії слов'янською мовою. У Римі ж уважали, що хвалу Господу можна віддавати тільки трьома мовами, на яких було зроблено напис на Хресті Господньому, - єврейською, грецькою і латиною. Братів визнали єретиками і викликали до Рима. Кирило й Мефодій зуміли не так переконати, як задобрити Папу Римського. Кирило передав йому мощі святого Климента, які він виявив під час херсонеської подорожі, і папа затвердив богослужіння слов'янською мовою. У Римі Кирило захворів і помер, там його й поховали у церкві святого Климента.

Міф п'ятий. Кирило й Мефодій створили азбуку 24 травня. Насправді цю дату придумав Священний синод Російської православної церкви. Римська церква оголосила 1863-й роком слов'янського ювілею. Тоді ж таки Синод постановив ушановувати обох святих щороку 11 травня (за юліанським календарем) «в память совершения тысящелетия от первоначального освящения нашего отечественного языка Евангелием и верою Христовою». Причину вибору дати в синодальній постанові не пояснено.

Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги першого президента України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило і Мефодій.

У День слов'янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: "Вічная пам'ять і вічная слава братам Кирилу і Мефодію".

Матеріали (Режим доступу): http://kpi.ua/12-05-24
https://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/2001166
https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1496569-den_slovyanskoii_pisemnosti_svyatkuyut_u_devyati_kraiinah_e_vropi_infografika_1828610.html
https://www.depo.ua/ukr/life/5-mifiv-pro-kirila-i-mefodiya-kirilitsyu-stvorili-ne-voni-24052015140000
http://dubno.vmurol.com.ua/navchaljno-metodichna_diyaljnistj/biblioteka/denj_slovyansjkoi_pisemnosti_ta_kuljturi/
Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріали підготовлено 23.05.2018р.