Заповіт Любомира Гузара: "Моліться і працюйте"

Молимось, працюємо. Моліть за нас Господа, отче… 

31 травня річниця відходу до вічності Блаженнішого Любомира Гузара.

Сумуючи сьогодні через таку велику втрату, згадаймо також дещо з біографії цього великого пастора – Блаженнішого Любомира Гузара, повчімося і будьмо гідними його.
Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року у Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році сім’я змушена була залишити Україну, а у 1949 році переїхала до США.
Він прожив в США 20 років, в Італії — 24 роки. Після 46 років еміграції у 1993 році повернувся в Україну та оселився біля Львова. «Мені стали сльози в очах. Я був на рідній землі», — так описував свої враження від повернення Блаженніший Любомир. Утім, отримати українське громадянство йому вдалося вже на посаді голови УГКЦ у 2001 році.
Він спілкувався українською, польською, німецькою, англійською та італійською мовами, хоча скромно зізнавався, що знає більше. Був пластуном, належав до куреня з назвою «Червона калина», де його називали “братчик Любко”. На честь висвячення друзі-пластуни подарували йому чашку, яку попросили освятити нью-йоркського римо-католицького єпископа.
У 1977 році таємно, без згоди Папи Йосип Сліпий висвятив Любомира Гузара на Верховного Архієпископа. Протягом 19 років він чекав підтвердження свого статусу єпископа.
Після смерті папи Івана-Павла II у 2005 році Любомир Гузар став одним з кандидатів на Ватиканський престол (з-поміж 16 інших кандидатів).
Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церку десять років (2001 — 2011). За цей час йому вдалося чи не найважлівіше — перенести престол УГКЦ до Києва, фактично зробивши церкву всеукраїнською, поступово стираючи асоціації виключно із Західною Україною, а також просуваючи її на схід. Він також став першим в історії УГКЦ патріархом, хто зрікся престолу.
До останніх днів Любомир Гузар мешкав у семінарії в селі Княжичі біля Києва. Туди щодня приїздили різні люди, щоб порадитись або просто послухати його.
Втративши зір, він не міг писати власноруч, але надиктовував тексти, які виходили як колонки в різних українських виданнях. Він також є автором чотирьох книг.
Якось під час інтерв’ю, коли Гузар уже був незрячим, один з журналістів запитав Блаженнішого: «Для чого вам годинник, ви ж не бачите?» — «А той дзиґарок (годинник) говорить» — відповів він.
Коли Блаженніший Любомир Гузар вперше виступив на Майдані під час Революції Гідності, люди ловили кожне його слово. Й досі вчувається його напуття: “Не бійтеся!” Моральний авторитет нації!

Для цілого покоління українців Блаженніший Любомир став моральним авторитетом. «Україна не поділяється на захід або схід. Вона поділяється на тих, хто любить Україну і не любить», – один із його актуальних афоризмів. Хоч більшість свого життя він провів за кордоном, але його любов до Батьківщини і рідного народу не згасла. Це була людина миру, від якої струміла любов до всіх, людина, яка зводила мости між часом і вічністю, між Богом та людьми. Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих справ.

Мудрі висловлювання Блаженнішого Любомира Гузара

• Господь створив нас вільними. Ніхто так не шанує нашої свободи, як Бог. Але ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільним – це означає бути відповідальним. Ми говоримо про свободу, тішимося свободою, бажаємо свободи, підкреслюємо своє бажання свободи, але насправді боїмося її.
• Єдність — це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть — нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене.
• Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.
• Мир означає любити один одного. Мир – то не є відсутність боротьби.
• Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити.
• Культурною ми називаємо особу, яка вміє з повагою ставитися до інших людей. Культура такої людини полягає не в її вмінні творити гарні речі, а в якості її стосунків з іншими людьми.
• Еліта – це не просто ті люди, які вміють побачити проблему і знайти швидко рішення. Це люди, які вміють дивитися далеко вперед. Треба дивитися далі, значно далі вперед, щоб розуміти наслідки власних рішень. Той, хто дивиться далеко, насамперед зберігає головне — людську гідність.
• Ми маємо щось лише тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого. Ми будемо пропащими, якщо думатимемо лише про задоволення власних потреб.

P.S. У патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, 31 травня о 9.00, розпочнуться заходи, якими відзначать річницю відходу до вічності  Патріарха Любомира (Гузара). Вшанування пам’яті Блаженнішого Любомира розпочнуть Архиєрейською Божественною літургією, яку у співслужінні єпископів та духовенства УГКЦ очолить Блаженніший Патріарх Святослав. Потім відбудеться панахида у крипті патріаршого собору де спочиває тіло Блаженнішого Любомира Гузара, повідомляє Київська архієпархія УГКЦ. Вшанування Патріарха продовжать ввечері о 18.00. Спершу в соборі служитимуть вечірню, яку очолить владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії. Після молитви архієрей виступить зі словом «Патріарх Любомир – чоловік Божий». Пізніше відбудеться перегляд короткометражного Фільму «Любомир». 
«Будемо разом молитись та чувати, згадуючи нашого Патріарха Любомира, який вже рік спочиває в нашого небесного «Татуня». За цей рік, ми почули десятки історій про те, як Блаженніший Любомир змінив життя тієї чи іншої людини! Історії про те, як він проявляв милосердя, давав поради, вислуховував, бесідував, допомагав! Він так любив світ і людей довкола! Але завжди першочерговим для Блаженнішого залишалась молитва – ця особлива зустріч з Богом! Саме тому в річницю відходу Блаженнішого ми будемо чувати, молитись та роздумувати. Роздумувати над прикладом конкретної людини, яка змогла присвятити своє життя Богу та слідувати за Ним з абсолютною довірою, адже всі ми покликані до святості. Любов до Бога і любов до свого ближнього — це основа, на якій будував своє життя Блаженніший Любомир», – повідомляють організатори.

Документальна стрічка “Любомир” продакшн-компанії Screen Media Ukraine. Двосерійний фільм - спроба зрозуміти людину, слова якої осідають у головах і серцях, дії якої гідні поваги. Готували фільм великим колективом: активну участь у процесі взяли релігієзнавець Віктор Єленський та протоієрей Ігор Яців. Долучилася й племінниця Любомира Гузара з Канади – Марія Рипан, яка дослідила сімейний родовід до XVI століття. Партнером проекту є й Українська Греко-Католицька Церква. 

Матеріали (Режим доступу):http://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/lyubomyr-guzar-zalyshyv-nam-korotkyj-zapovit-molitsya-i-pratsyujte.html
https://religions.unian.ua/catholicism/10127501-v-ugkc-vidznachat-richnicyu-vid-dnya-smerti-patriarha-lyubomira-guzara.html 
https://galinfo.com.ua/news/v_ugkts_vidznachat_richnytsyu_vidhodu_do_vichnosti_patriarha_lyubomyra_guzara_288185.html 
http://catholicnews.org.ua/v-ekspoziciyi-nacionalnogo-muzeyu-istoriyi-ukrayini-u-drugiy-svitoviy-viyni-vidkriyut-stend-pro
http://news.ugcc.ua/announces/u_r%D1%96chnitsyu_smert%D1%96_blazhenn%D1%96shogo_lyubomira_zhive_tb_provede_pryam%D1%96_translyats%D1%96i_z_patr%D1%96arshogo_soboru_82951.html
https://kyrios.org.ua/movies/documentary-movies/14807-dokumentalnij-film-ljubomir.html 
Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріали підготовлено 30.05.2018р.