Ми не побачимо їх вже ніколи... 1 вересня – день пам'яті видів, винищених людиною

…індійський гепард, аральський осетр-шип, аральский лосось, європейский тарпан, південно-африканська зебра квагга, безкрила гагарка, мандрівний голуб, каролінський папуга, білодзьобий дятел, еськімоський кроншнеп, європейскі ібіс, гірський козел та серна, дронт, стеллерова корова, гігантський страус эпіорніс, страус моа, європейський лев, большерогий олень, печерний ведмідь, печерний лев, волохатий носоріг, мамут… останнього туранського тигра було вбито в кінці 1950-х, у 1970-і були — останні білі аравійські антилопи…
Частина цих видів не так давно мешкала і на території України. Достатньо подивитись давні гравюри та геральдику, зазирнути у літописи. Хто тепер повірить, що кілька сотень років тому в Україні проводились княжі полювання, скажімо на левів? За останні 10 років в Україні катастрофічно впала чисельність лося. Важко оцінити і кількість ведмедів, рисі та диких котів, які лишились в природі на території нашої держави. Між іншим, на всі ці види продовжується браконьєрське полювання. Нове видання Червоної книги України буде містити вдвічі більше видів, ніж попереднє.

Причиною вимирання таких видів могло бути не прямий, а опосередкований вплив людини — наприклад, завезені людиною навмисно або ненавмисно тварини (кішки, собаки, інші хижаки, щурі), або перетворення, а частіше повне змінення природних екосистем (місць проживання ендемічних видів) під потреби сільського господарства, будівництва, промисловості та для інших цілей.
Багато видів тварин були знищені людьми,  по не знанню, чи від жадібності, та залишили згадку про себе хіба що в природничих музеях світу у вигляді опудал  чи скелетів та фотографій.
Цей день – можливість звернутись до своєї совісті. Адже зниклі види ніколи не відновляться в дикій природі, ні у зоопарках. Проте ще можна врятувати тих, кого людство ще не встигло знищити.
За останні 400 років через нерозумну людську діяльність з обличчя Землі зникло 63 види ссавців (1,3% від загальної кількості), а 120 видам загрожує зникнення; 94 види птахів (1%), а під загрозою вимирання знаходиться 187 видів.

Сумчастий вовк, або сумчастий тигр, або тилацин це сумчаста тварина. Зовні, він схожий на собаку з тигровими смугами. Тасманийскі вовки давно привертають увагу біологів, оскільки являють собою яскравий приклад конвергенції, коли неспоріднені види тварин здобувають подібні риси. Тилацини сумчасті тварини, досить далеким від собак і вовків, але в результаті еволюції придбав сильну подібність із ними. Згідно даним палеонтологів, близько 3 тисяч років тому він жив в Австралії й Новій Гвінеї, але потім середовище його проживання обмежилося островом Тасманія до півдня від австралійського материка. Останній дикий сумчастий вовк був убитий на полюванні в 1930 році, а в 1936 році в приватному зоопарку вмер останній тилацин, що втримувався в неволі.

Тарпан – вимерлий предок сучасного коня – ще в XVIII—XIX ст. був широко розповсюджений у степах України, європейської частини Росії, ряді країн Європи та на території сучасного Казахстана. Існувало два підвиди тарпанів: лісовий та степовий. Лісовий мешкав у лісостепах, а степовий – у степах Європи. Тварини мали довгий густий ворс, який дозволяв їм добре переживати холодні зими, міцні ратиці, які не потребували підков, швидкі ноги. Тарпан на мові тюркських народів означає «нестися вскач, летіти вперед». Люди знищували тарпанів за їх дуже смачне м’ясо. В 1918 році в помісті поблизу Миргорода в Полтавській губернії помер останній (степовий) тарпан. Зараз череп цього тарпана зберігається у Зоологічному музеї МГУ, а скелет – в Зоологічному інституті Академії наук Санкт-Петербурга.

В 1914 році в зоопарку міста Цинциннаті (США) помер останній мандрівний голуб. До ХІХ ст. він був найбільш чисельним видом птахів, загальна кількість особин якого оцінювалась у 3-5 млрд. Основною причиною зникнення виду став комерційний відлов і забій заради отримання м’яса. Останнє масове гніздування голуба спостерігалось у 1883 р., останній голуб у дикій природі був знищений у 1899 р. 
Історія знищення мандрівного голуба найбільш яскраво показує колосальні масштаби нашого марнотратства і необачності. І знищили цей вид птахів не древні дикуни, а, здавалось би цивілізовані, люди ХІХ століття.

Джерело (Режим доступу):http://www.adm-km.gov.ua/?p=26717
http://lisvisnyk.com.ua/1-veresnya-den-pamyati-vidiv-zhivix-organizmiv-vinishhenix-lyudinoyu/
http://www.javirua.org/events/1-veresnya-den-pamyati-vidiv-vinishhenix-lyudinoyu/
http://h.ua/story/127035/
http://pryroda.in.ua/dop/pam%E2%80%99yati-vidiv-vinishhenix-lyudinoyu%E2%80%A6/

Підготувала науково-технічна бібліотека 
бібліотекар Боратинська І.О.

Матеріали підготовлено 30.08.2018 р.