Національна Академія Наук України – унікальне інтелектуальне надбання українського народу

5 травня 1918 р. міністр народної освіти Української держави М. Василенко запропонував гетьманові П. Скоропадському створити Академію.
8 червня він уже розсилав повідомлення про заснування при Міністерстві Комісії «по виробленню законопроекту про утворення Української Академії Наук у Києві і при ній Національної бібліотеки, Національного музею та інших міцних наукових інститутів».
Упродовж 9 липня – 17 вересня комісія підготувала «Проект Закону про заснування Української Академії Наук у м. Києві», заклавши в ньому основи концепції, стратегії і моделі розвитку інституції. Із вдячністю згадують членів комісії: голова Комісії – акад. Російської АН , члени – проф. Харківського університету , проф. Томського університету і сільгоспвідділу Політехнічного інституту , професори університету Св. Володимира О. В. Сперанський, Й. Й. Косоногов, Б. О. Кістяківський, Г. Г.Павлуцький, Є. В. Спекторський, проф. Лазаревського інституту східних мов, проф. Інституту інженерів «Путей сообщения» та Петроградського політехнічного університету , проф. Донського університету Є. К. Тимченко, проф. Київського українського державного університету, завідувач мережі дослідних полів і Центральної дослідної станції Всеросійського товариства цукроварів С. Л. Франкфурт, секретар Комісії В. Л. Молдзалевський і його помічник В. К. Дем’янчук. 
В основу концепції покладено ідею В. І. Вернадського про те, що Українська академія наук повинна «опріч своєї всесвітньої ваги задовольнити важливі національні, державні та місцеві життєві вимоги». 
     Правове оформлення відбулося 14 листопада 1918 р., коли гетьман П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів Української Держави Закон про заснування Української академії наук у м. Києві. Закон затвердив статут і штат Академії. Того ж дня наказом гетьмана призначено перших 12 дійсних членів УАН: Д. І. Багалій, А. Ю. Кримський, М. І. Петров, С. Й. Смаль-Стоцький, В. І. Вернадський, С. П. Тимошенко, М. Т. Кащенко, П. А. Тутковський, М. І. Туган-Барановський, Ф. В. Тарановський, В. А Косинський, О. І. Левицький. 26 листопада було оприлюднено статут УАН, у якому зазначено: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади». Державний характер інституції поєднали із самоуправлінням: «Внутрішній розпорядок свого життя Академія встановлює сама». 27 листопада відбулося перше спільне зібрання УАН, яке одноголосно обрало головою-президентом В. І. Вернадського, неодмінним секретарем – А. Ю. Кримського. Гетьман П Скоропадський затвердив В. І. Вернадського на посаді голови-президентом УАН 30 листопада. 
     Осінь 1918 р. стала визначальною у створенні Академії наук України: прийнято закон про її заснування, затверджено статут, призначено перших академіків, обрано керівництво. Український академічний корабель відправився в тривале плавання по бурхливому ХХ століттю.

Статус. Національна академія наук України (НАН України, Академія) згідно з чинним законодавством є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності. Самоврядність Академії полягає у самостійному визначенні тематики досліджень та форм їх організації й проведення, формуванні своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків, виборності та колегіальності органів управління. Академія об`єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

У НАНУ є офіційний логотип, виконаний у формі герба. В логотипі використано гілки плодових кущів і силует фасаду будівлі Президії НАНУ. Внизу зазначено рік заснування академії — 1918.

Органи управління. Найвищим органом самоврядування НАН України є Загальні збори, що складаються з дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів. У сесіях Загальних зборів (крім питань, пов'язаних з виборами дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів НАН України) беруть участь з правом ухвального голосу наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, з правом дорадчого голосу - іноземні члени, керівники наукових установ Академії та представники наукової громадськості.
У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на 5 років. До складу Президії НАН України, вибори якої відбулися у квітні 2015 року, входять 32 особи, в тому числі президент, п'ять віце-президентів, головний учений секретар, 14 академіків-секретарів відділень, 11 членів.
У засіданнях Президії також беруть участь з правом дорадчого голосу 5 виконуючих обов'язки члена Президії та 14 радників Президії НАН України.

Структура. В НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об'єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико- технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.
В Академії діють 5 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м.Покровськ), Західний (м.Львів), Південний (м.Одеса), Північно-східний (м.Харків), Придніпровський (м.Дніпро), а також Центр оцінювання наукових установ та розвитку регіонів (м.Київ). Статутну діяльність Кримського наукового центру та його фінансування з бюджету НАН України призупинено в 2014 році.
Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та інші наукові установи (обсерваторії, ботанічні сади, дендропарки, заповідники, бібліотеки, музеї тощо). В структурі НАН України діють національні заклади - Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково- природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України». До структури НАН України входять також організації дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, обчислювальні центри). Всього на цей час в НАН України діють 160 наукових установ та 36 організацій дослідно-виробничої бази.

Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа дійсних членів НАН Українитаємним голосуванням простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється Статутом НАН України. Список президентів Національної академії наук України.

Нещодавно на сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (Випуск №42-43, 10-16 листопада 2018 року) було опубліковано статтю провідного наукового співробітника відділу української історіографії Інституту історії України НАН України доктора історичних наук Олексія Яся під назвою «Українська академія. Рік 1918».
У публікації автор звертається до історії створення Української академії наук (УАН, нині – Національна академія наук України): аналізує історичні передумови реалізації академічного проекту, розкриває основні етапи становлення Академії, особливості її організаційної структури на момент заснування, наводить уривки з архівних документів, цитати видатних вчених і державних діячів – засновників УАН тощо.
«Головні особливости в організації Української Академії Наук зв'язуються з тим, що вона твориться в XX сторіччю підо впливом рівночасної сили двох потоків, які викликають її до життя і з яких один — то національна самосвідомість українського громадянства, а другий — то неминучі заходи, щоб видобутися з наслідків усесвітньої кризи…
В першім відділі — на відміну від Академій усього світу — мають науковий розвиток ті парости знаття, що для них основа — дослідження українського народу… В цім відділі Української Академії, що його викликано потребами української національної самосвідомости, закладається орган наукової праці, який іще ніколи і ніде не існував…».
«Ці уривки з пояснювальної записки (жовтень 1918 року) міністра народної освіти і мистецтв Української Держави Миколи Василенка до законопроекту про заснування Української академії наук продукують доволі складні почування, – пише на початку своєї статті О. Ясь. – Стилістичний колорит і патетичні звороти мимоволі виказують нервовий пульс доби, нестримний порив думки, довгоочікуване передчуття тріумфу й остраху за невідоме майбуття…
Питання про те, чому саме переломним часом для української наукової спільноти став славнозвісний 1918 рік, а не, приміром, 1917-й, генерує чимало можливих відповідей і пояснень. На уявних шальках терезів розміщуються як епохальні контексти, так і персональні мотиви, організаційні традиції, політичні обставини, історичні факти, воєнні події тощо. Та над усіма ними незримо витає ідея Української академії, яка була дітищем не ХХ століття, а принаймні останніх десятиліть ХІХ.
Наприкінці цього століття, метафорично прозваного століттям націй, слов’янські народи переживали своєрідний культурний ренесанс. Саме тоді народилася низка національних академій: 1866 р. — Югославська академія наук і мистецтв у Загребі, 1872-й — Краківська академія наук, 1886-й — Сербська академія, 1888-й — Чеська академія наук, словесності і мистецтв. Натомість українське наукове життя було міцно затиснуте в лещатах імперського простору». 
З повною версією статті можна ознайомитися на сторінках свіжого випуску тижневика «Дзеркало тижня» або на офіційному інтернет-сайті видання за посиланням:  https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-akademiya-rik-1918-293604_.html

 ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НАН УКРАЇНИ:

1. Національну академію Наук було створено самоврядною установою, яка складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архіву. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою.
2. Першим президентом УАН було обрано Володимира Вернадського. 
3. Президентами Академії обирали: М. Василенка (1921—1922), О. Левицького (1922), Василя Липського (1922—1928), Д. Заболотного (1928—1929), Олександра Богомольця (1930—1946), Олександра Палладін (1946—1962), Бориса Патона (з 1962 року). 
4. Члени Національної Академії  Наук обираються довічно.
5. Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори. Зокрема, за даними на 2013 рік, до складу НАН України входять 199 дійсних членів (академіків), 366 членів-кореспондентів та 108 іноземних членів.
6. До складу НАН входить 6 регіональних центрів: Західний науковий центр, Північно-східний, Донецький науковий центр, Кримський науковий центр НАН України, Придніпровський науковий центр НАН України, Південний науковий центр НАН України
7. За статутом організації, дійсними членами НАН можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. Втім, у нормативних документах НАН немає уточнення щодо сутності “видатного внеску” чи ”визначних здобутків”.

Назва Академії не раз зазнавала змін. Хронологію цих змін подано нижче у таблиці:

P.S. Для ознайомлення. Виставка, присвячена 100-річчю Національної Академії Наук України, яка розміщена та опублікована на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Перш за все, це – офіційні документи («Ухвалений Радою Міністрів Закон про заснування Української Академії наук в м. Київі», «Статут Української Академії наук в Київі», «Штати Української Академії Наук у Київі та її установ», інформації про вибір дійсних членів Академії). Також на виставці представлені публікації газет перших років існування Української академії наук про її діяльність. Запрошуємо до перегляду /Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/4423/.

Матеріали (Режим доступу): https://www.5.ua/suspilstvo/richnytsia-zasnuvannia-ukrainskoi-akademii-nauk-7-tsikavykh-faktiv-pro-nan-131072.html
Прес-служба НАН України
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-akademiya-rik-1918-293604_.html 
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Natsionalna_akademiia
http://www.nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx
  Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріали підготовлено 14.11.2018р.