Найсильніші і розумні тварини на землі потребують захисту. 19 лютого – Міжнародний день захисту морських ссавців /World Day of Sea Mammals Protection/

Людям відома ціла плеяда видів найблагородніших тварин, гордо званих китами. Горбані, сині кити, білухи, кашалоти, полосатики - всіх не перерахуєш. Кожен з нині існуючих видів становить величезну цінність, оскільки є, насамперед, складовою частиною природи. На жаль, людство в будь-якому, самому прекрасному явище часто бачить лише спосіб наживи...

Міжнародний день захисту морських ссавців, друга назва свята звучить - День кита - планета відзначає щороку 19 лютого, починаючи з 1986 року. Приводом до заснування екологічної дати стало досить вагоме для морських ссавців подія: офіційне набуття чинності мораторію (заборони) на китовий промисел, документально підготовлений ще в 1982 році. Ідея належала організації МКК: Міжнародної китобійної комісії. Мета закону полягала у припиненні знищення китів і інших ссавців моря, адже безконтрольне вбивство невинних тварин:

• являє собою руйнівну силу, що здійснює втручання у природні екосистеми;
• веде до повного знищення одних видів і присвоєння іншим статусу рідкісних.

Своїми діями керівництво МКК вважало, по всій ймовірності, раз і назавжди вирішити давно назрілі проблеми.

По-англійськи найменування екологічної дати звучить як World Whale and Dolphin Day. Комусь, можливо, здасться дивним очевидна присутність у ньому слова «дельфін». Однак пояснення даним фактом просте: милі створення поряд з морськими свинями і китами відносяться до загону водних ссавців Китоподібні. Відмінними ознаками цієї категорії тварин є дихання за допомогою легенів, теплокровность і, зрозуміло, здатність молочного вигодовування потомства.

Сьогодні Комісія також працює, щоб зрозуміти і вирішувати широкий спектр загроз для китоподібних, включаючи морське сміття, зміни клімату та інші екологічні и техногенні проблеми. Мільйони тонн відходів пластику, скла, палив, і інших небезпечних для життя речовин, кожен день потрапляють в світовий океан, вбиваючи тисячі і мільйони мешканців моря. Кити були на межі зникнення в минулому столітті, і, незважаючи на глобальний мораторій на комерційний китобійний промисел, деякі країни продовжують комерційне полювання на китів - Норвегія та Ісландія, та Японія під виглядом «наукових досліджень».

На жаль, китам і дельфінам продовжують загрожувати:

• китобійний промисел,
• заплутування в рибальських тралах,
• зміна клімату,
• судноплавство,
• токсичне забруднення,
• видобуток нафти і газу,
• деградація середовища проживання.

Підвищення загроза зміни клімату. Останні дослідження показують, що зміна клімату має великий вплив. Ефекти варіюються від змін температури до опріснення морської води через танення льодів і підвищення кількості опадів, а також від підвищення рівня моря, втрати крижаних полярних середовищ існування та скорочення популяцій криля в ключових областях.

Хто і навіщо вбиває китів?

Міжнародна китобійна комісія (МКК) ввела в 80-х рр. минулого століття мораторій на китобійний промисел. Ця заборона не поширювалась лише на вбивство в цілях задоволення потреб в їжі аборигенів, ловлю китів для проведення наукових дослідів над тваринами з дозволу МКК. Треба сказати, що всі ці заходи надали благотворний вплив на чисельність китових популяцій: багато з них почали відновлюватися. Однак знайшлися незадоволені діями співробітників МКК - японці. Китобійний промисел в Країні висхідного сонця виник приблизно в XVII столітті. Зрозуміло, втрачати джерело доходу, існуючий протягом століть, місцевим жителям не хотілося. Тому з моменту введення мораторію японські китобої встали на захист своїх інтересів. Вони зробили спробу офіційно анулювати заборону МКК, подавши протест, але втрутилися США, і це зменшило запал азіатів. Як виявилося, лише на час: припинивши вбивство китів в комерційних цілях, через рік мешканці краю квітучої сакури» продовжили чинити колишнє блюзнірство під егідою так званого «наукового промислу».
За 18 років країна змінила дві програми, суперечки ж з приводу дій японських представників не вщухають і сьогодні. Скажіть на милість, що ж це за «науковий промисел» такий, коли китове м'ясо спокійнісінько наминали за обидві щоки в місцевих ресторанах і вільно продають в продуктових магазинах? Мало того, близько 10 років тому за даними МКК майже чверть реалізуються делікатесів являло собою м'ясо вусатих китів, полювання на яких взагалі категорично заборонена. Донині Японія вперто ігнорує запропоновані мораторієм правила, щорічно знищуючи до 1000 морських індивідуумів. Не безгрішна в цьому плані і Росія. Нею теж здійснювалися спроби скасувати заборону на китовий промисел. Однак вітчизняні масштаби вбивства в порівнянні з японськими незначні: всього 150 сірих китів на рік - так і ареал видобутку досить специфічний (Чукотський автономний округ).
До речі, з китобоями з Країни висхідного сонця продовжують боротися активісти. Хоча, якщо розібратися, в їхніх діях немає нічого протизаконного. У статуті МКК прописано, що незгода з документом, що забороняють знищення китів, - повне право тієї чи іншої держави. Крім Японії мораторій відкидають Ісландія і Норвегія. Інша справа, що це нелюдяно...

В наших, українських морях зустрічаються зубаті кити, їх можна побачити й у Чорному, і в Азовському морях. Це дельфіни афаліна й білобочка, а також азовка (морська свиня).  Всі вони занесені до Червоної книги України і перебувають під охороною.

Щороку в цей день різні природоохоронні організації організовують акції на захист китів та інших морських ссавців. Часто екологи об’єднуються і присвячують цей день захисту одного унікального виду, якому загрожує небезпека зникнення.

Спів китів

Матеріали (Режим доступу): http://ecodrive.vn.ua/novini/podiji/19-ljutogo-vsesvitnii-den-zakhistu-morskikh-ssavciv/
http://news.bigmir.net/technology/105985
http://www.javirua.org/events/23-lipnya-vsesvitnij-den-kitiv-i-delfiniv/
http://ecodrive.vn.ua/novini/podiji/19-ljutogo-vsesvitnii-den-zakhistu-morskikh-ssavciv/ 
http://ecoleague.net/forumy-konferentsii-kruhli-stoly-seminary/ekolohichnyi-kalendar/liutyi/item/294-mizhnarodnij-den-zakhistu-morskikh-ssavtsiv
http://beyond.ua/vsesvitniy-den-zahistu-morskih-ssavciv-den-kita
http://epl.org.ua/events/vsesvitnij-den-zahystu-morskyh-ssavtsiv-2020-02-19/
https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/03/nyn7.pdf
Підготувала науково-технічна бібліотека 

Матеріали підготовлено 19.02.2019р.