"В кожну працю треба вкладати ЦІЛЕ СВОЄ СЕРЦЕ" /Митрополит Андрей Шептицький/

Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 р. в с. Прилбичі на Львівщині у графській родині. Статки батьків дозволили йому отримати приватну освіту, яку він вдосконалював у Львові, а згодом у Кракові. Після повернення з навчання Шептицький спробував розпочати військову кар’єру, але зрештою здобув науковий ступінь доктора права Ягеллонського університету у Кракові. Обравши шлях духовного пастиря, у 1888 р. вступив до монастиря василіан. Шептицький не полишав наукові студії і згодом отримав ступені доктора теології та філософії.
У 1892 р. Шептицький був висвячений, згодом став ігуменом, єпископом з прийняттям імені Андрей, а в січні 1901 р. –  митрополитом Галицьким. Відтоді йому доводилось поєднувати службу Богові та українським національним інтересам, відстоюючи їх у Галицькому сеймі (де був віце-маршалком) та віденському парламенті. Під час зустрічі української делегації з імператором Австро-Угорської монархії він вимагав надання українцям рівних прав з іншими народами країни.

Під час Першої світової війни Шептицького було заарештовано росіянами і ув’язнено до 1917 р. Останні два роки перед звільненням він перебував у одиночній камері, не маючи права спілкування. Після лютневої революції митрополит вирушив до Петрограду, де організував синод Російської католицької церкви та призначив там екзарха. Далі його шлях пролягав через Київ, де вже постала Центральна Рада, там митрополит мав перемовини з її представниками.

Повернувшись до Львова після тривалої відсутності, Шептицький одразу поринув у просвітницьку діяльність, меценатство та політичне життя. Митрополит увійшов до складу Української Національної Ради ЗУНР, за що був двічі інтернований польською владою. У 20-х роках ХХ ст. він подорожує по світу як духовний наставник, побувавши у Римі, відвідавши українську діаспору в Америці, кількох високопосадовців, зокрема президентів США та Франції, прем’єр-міністра Великобританії, усюди актуалізуючи українське питання. У своїх проповідях він обстоював ідею незалежності та соборності України, засуджував окупацію українських земель. 
Лише на початку 1924 р. митрополит отримав можливість повернутись до Львова. Там за його сприяння було засновано Львівську греко-католицьку академію. 

Засуджуючи політику пацифікації в Галичині, Шептицький закликав польський уряд припинити репресії по відношенню до українців, зупинити переслідування православних священиків та руйнування православних церков, що у 30-х роках набуло масового характеру. 

Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні і разом з іншими єпископами у своєму посланні різко засудив штучний Голодомор 1932 – 1933 рр. У цей час була започаткована акція по збору продуктів для голодуючих на Наддніпрянщині, але радянський уряд відмовився від цієї допомоги. Своє бачення тоталітарного режиму він оприлюднив у посланні «Пересторога перед небезпекою комунізму» (1936), де засудив радянську систему. До речі, негативне ставлення до нацизму  митрополит висловив у 1939 р. 

Митрополит схвалив проголошення незалежності Карпатської України у 1939 р. Після встановлення радянської влади на Галичині та хвилі політичних репресій уже з боку нової влади, владика у своїх зверненнях до пастви закликає залишатись вірними ідеалам церкви та настановам Бога. Маюче слабке здоров’я, в умовах переслідувань УГКЦ комуністами, він таємно висвятив собі наступника – єпископа Йосипа Сліпого. 

В роки Другої світової війни А. Шептицький залишався духовним лідером українців, з його благословення відбувся Акт проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 р. Незадовго до цього він написав трактат «Як будувати рідну хату», де виклав і обґрунтував ідею об’єднаної України, в якій мала бути створена одна Соборна церква. У цей час владика ще сподівався на заступництво Гітлера у справі розбудови незалежної України. Але ця віра швидко розбилася об реалії нацистської окупаційної політики, спрямованої на фізичне нищення слов’ян, євреїв, циган.  

Шептицький очолював Українську Національну Раду, а в 1944 р. – Всеукраїнську Національну Раду. Непрості стосунки складалися у митрополита з бандерівським крилом ОУН, який він уважав бунтівним рухом. Достеменно відомо, що митрополит був занепокоєний протистоянням між поляками та українцями та усіляко допомагав євреям. У складній розстановці політичних та військових сил на території Галичини, владика повинен був мати максимально виважену позицію, оскільки його авторитетне слово в багатьох випадках було вирішальним. Незмінним у його поглядах залишалось засудження будь-якого насильства. 

13 МАЛОВІДОМИХ ФАКТІВ ПРО АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО

• 1. Народився графом, був дуже багатим, напевно, як сьогоднішні мільярдери, але став монахом.
• 2. Походив зі стародавнього українського роду, проте в ХІХ столітті рід полонізувався і перейшов на латинський обряд.
• 3.  Дозвіл перейти на східну традицію Шептицькому дав особисто Папа Лев XIII.
• 4. Упродовж діяльності Митрополита у Львові між 1901 і 1944 роками в Галичині сім разів мінялися господарі: австрійці, росіяни, українці, поляки, совіти, німці і знову совіти.
• 5. Очолив делегацію до цісаря Франца Йосифа, вимагаючи, щоб українців у Галичині поважали однаково з іншими народами монархії, не принижуючи їхньої національної та людської гідності.
• 6. Виступав у Віденському сеймі, у Палаті панів, щодо створення українського університету у Львові. Після цього виступу цісар видав декрет, згідно з яким український університет у Львові мав відкритися 1 вересня 1916 року.
• 7. Завдяки старанням Митрополита Ватикан визнав УНР 1919 року.
• 8. Профінансував створення Народної Лічниці у Львові, а також сиротинця. Для утримання сиротинця віддав гроші, які отримав як пожертву від Папи Бенедикта XV.
• 9. Подарував дитячій патріотичній організації «Пласт» свій маєток у Підлютому для літніх таборів.
• 10. Віддав свою приватну колекцію на заснування Українського національного музею – 5 кімнат у митрополичих палатах, а в 1911 році придбав для музею цілий будинок на сучасній вулиці Драгоманова.
• 11. Зініціював і заснував Земельний банк у Львові, підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».
• 12.  Під час німецької окупації Митрополит звернувся з протестом проти винищення єврейського населення до райхсканцлера Гіммлера, а також захищав радянських полонених – писав листа Гітлеру про надуживання Ґестапо й жорстокість до військовополонених.
• 13.  Організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Їх переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова та околиць.

11 жовтня 2018 року з нагоди святкування 145-річчя з дня заснування Національного лісотехнічного університету України відбулося освячення меморіальної дошки Митрополиту Андрею Шептицькому. Обряд освячення здійснив Архиєпископ та Митрополит Львівський, Преосвященний Ігор (Возьняк), а також капелан університету отець Богдан Кулик. Після освячення та вітальних слів гостей о. Богдан озвучив благословення Глави Української греко-католицької церкви, Блаженнішого Святослава (Шевчука): "Митрополит Андрей Шептицький завжди допомагав людям мудрими і доступними порадами, дбав про природу і господарство на своїх землях, зокрема про лісництво, тому на меморіальній дошці також є його вислів: “…щоби корисна праця українських лісівників, розпочата з Божим благословенням, була дальше продовжена”.
Ректор НЛТУУ Юрій Туниця розповів присутнім про те, яку велику роль відіграв Шептицький у заснуванні цього навчального закладу та й, у лісничій справі загалом. «Для нас Шептицький дуже важлива особистість, саме він подарував Руському педагогічному товариству цю будівлю, у якій сьогодні навчаються наші студенти. Спосіб мислення Андрея Шептицького випереджав час. Те, що ми сьогодні намагаємося імплементувати у свідомість суспільства, а саме – еколого-економічний спосіб мислення – для Андрея Шептицького вже тоді було пріоритетним завданням. Він завжди і всюди не тільки виступав за природоохоронні ініціативи, а й намагався втілювати їх в життя», – зазначив ректор НЛТУУ.
Автор меморіальної дошки – скульптор Ярослав Скакун розповів про свою роботу над нею. "До образу Андрея Шептицького, направду, звертається дуже багато художників та митців – це не може не тішити. Працюючи над цією меморіальною дошкою, за допомогою мистецьких прийомів я хотів передати всю велич цієї неймовірної людини. Сподіваюсь ", – поділився автор.

23.10-13.11 - Заходи в НЛТУ з відзначення 75-річчя відходу до вічности Праведного Митрополита Андрея Шептицького
та 30-річчя виходу Української Греко-Католицької церкви з підпілля

"Він є зовсім поруч. Це не абстрактна особа, яка колись була в нашому місті, зробила надзвичайно багато і відійшла до вічності. Ні, він є присутній серед нас зокрема своїми останками, які спочивають у крипті собору. Тому 1 листопада буде чудова нагода прийти до гробу Праведного Митрополита і подякувати за те, що ми сьогодні можемо бути в нашому місті, яке дало потужний поштовх і національній свідомості, і духовно-патріотичному налаштуванні. Це буде День прослави і День подяки за його особисту участь у нашому життіʺ, — розповів отець Павло Дроздяк. З його слів, 1 листопада з 07.00 до 22.00 год. Собор Святого Юра буде відкритий для усіх прочан, які бажатимуть звершити прощу до гробу Праведного Митрополита Андрея. Також у цей час буде розміщена експозиція особистих речей Митрополита.

Матеріали /Режим доступу/: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?
https://galinfo.com.ua/news/lviv_svyatkuvatyme_30littya_vyhodu_ugkts_z_pidpillya_ta_vshanuie_sheptytskogo_programa_328625.html
http://nltu.edu.ua/index.php/component/k2/item/452-2310-1311
https://zik.ua/news/2018/10/11/u_lvovi_vstanovyly_memorialnu_doshku_mytropolytupravednyku_andreyu_1425179
https://kapelanstvo.info/studentske-kapelanstvo/pam-yatka-pro-mytropolyta-sheptytskogo-u-nltu/
https://twnews.com.ua/ua-news/u-l-vovi-vstanovili-memorial-nu-doshku-mitropolitu-pravedniku-andreiu-sheptits-komu
http://nltu.edu.ua/index.php/component/k2/item/437-1-lystopada-2019-roku-75richchia-vidkhodu-do-vichnosti-pravednoho-mytropolyta-andreia-sheptytskoho
http://tvoemisto.tv/news/13_malovidomyh_faktiv_pro_andreya_sheptytskogo_71574.html
http://tvoemisto.tv/news/mytropolytu_andreyu_sheptytskomu_prysudyly_tytul_pravednogo_97968.html
http://www.memory.gov.ua/news/mitropolit-andrei-yuvilyar-blazhennii-pravednik&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sheptytskyj_A
https://starylev.com.ua/mytropolyt-andrey-sheptyckyy-i-pryncyp-pozytyvnoyi-sumy
http://www.nbuv.gov.ua/node/2266
http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/10/10.html
 Підготувала науково-технгічна бібліотека

Матеріал підготовлено 28.10.2019р.