Чорнобиль.... Трагедія… Пам’ять…

26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв ...  Ми знову сьогодні згадуємо Чорнобиль. 
Чорнобиль… 36 років потому

 Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. 

      "26 квітня 1986 року… Чорнобильська АЕС. 1 год. 23 хв. 47 сек…
З інтервалом у дві секунди на 4-му енергоблоці лунають два вибухи. В повітря «вириваються» ізотопи, зокрема, йод-131, плутоній-239, цезій-137 та інші. Їхня сумарна радіоактивність становить 50 мільйонів кюрі: в 30-40 разів більше, ніж при вибуху хіросімської бомби!… Виникає пожежа у центральній залі, боротьба з якою триватиме аж до 10 травня! І весь цей час реактор викидатиме в атмосферу величезні дози опромінення…
Місто Прип’ять. До станції подати рукою. І повітря над ним, як напише згодом покійний нині Іван Драч, «дзвенить від радіації». Але прип’ятчанам поки що нічого про це невідомо і вони безпечно прогулюються вулицями міста. Разом із дітьми. І не підозрюють, що саме в ці перші години після вибуху «хапають» божевільні дози радіації, які багатьох з них зведуть з білого світу…

За наказом Москви правда про жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи тривалий час приховувалася

— Уже після обіду 26 квітня з Москви наказали тодішньому керманичу КПУ Володимиру Щербицькому тримати у таємниці масштаби забруднення, — розповідав мені покійний Іван Плющ — на той час голова Київського облвиконкому, який з першими променями сонця прибув на станцію. — Радіаційна хмара накрила не лише Прип’ять, а й всю Україну. Але наближалося «велике свято» — Перше травня. І не відзначити його не можна було.

Люди, отримавши радіаційне опромінення, зверталися по допомогу до лікарів. А ті отримали усну вказівку ставити неправильні діагнози. І вони ставили.
«За даними Шевченківського РВ УКДБ, адміністрація Київської обласної та 25-ї лікарень, посилаючись на вказівку МОЗ СРСР … в історіях хвороби хворих з ознаками „променева хвороба“ вказує діагноз „вегето-судинна дистонія“. На думку головного лікаря обласної лікарні Клименка А.М., подібне формулювання питання може надалі призвести до плутанини при призначенні лікування, діагностики, а також розв’язання питання про інвалідність та встановлення пенсії».
З довідки 6 відділу УКДБ УРС по Києву та Київській області, 11 травня 1986 року.
Скільком тисячам людей поставили неправильні діагнози? Скільки з них, лікуючись від вигаданих хвороб, передчасно пішли з життя? Відповідей на ці запитання ми вже не отримаємо ніколи." ( Сергій Зятьєв, кореспондент АрміяInform; матеріали (режим доступу: https://armyinform.com.ua/2022/04/26/26-kvitnya-den-chornobylskoyi-tragediyi/)

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Чорнобильська зона відчуження – це 2600 квадратних кілометрів території, з якої відселили жителів після аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. За час відсутності людини більша частина зони відчуження вкрилася молодим лісом, і на колишніх полях та в покинутих селах владарюють лише дикі тварини. Українські науковці стверджують, що у чорнобильській зоні відновлюється дика природа – зокрема, там знову з’явились унікальні для України бурі ведмеді, сірий лелека та інші види. Навіть попри радіацію, відсутність людей у зоні робить свою справу: там з’являються унікальні види тварин та птахів.

В озонову дірку подивився янгол: — Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись! /Ліна Костенко/

Ключові тези

• Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
• На той час керівництво Радянського Союзу проголосили гласність і відкритість. Однак надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
• Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки  підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями. Тим часом на вкрай обережні поради від міністра охорони здоров’я щодо заходів безпеки спромоглися аж 9 травня!
• Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
• Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
• У післяаварійний період посилилися екологічні та національно-демократичні рухи, передусім в Україні. 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами – “Геть АЕС з України”, “УКК – за без’ядерну Україну”, “Не хочемо мертвих зон”, “АЕС – на референдум”, “Промисловість, землю, воду – під екологічний контроль”, “Кожному – персональний дозиметр”. У багатьох регіонах, як на сході, так і на заході, люди виходили на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Саме навколо проблеми ядерної катастрофи формувалися перші громадські організації, які перетворилися в політичну силу, наприклад, “Зелений світ” і Союз “Чорнобиль”.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

• 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
• 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС –  на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
• 2 дні світ нічого не знав про вибух.
• 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
• 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
• 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
• 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
• Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
• 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
• 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
• 10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
• 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
• 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
• 26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
• 1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
• Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
• 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
• Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
• 29 листопада 2016 року  завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

Вже 36 років Україна живе з болем Чорнобиля.
Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу.
А ще це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва.
Та чи знаємо ми достатньо про Чорнобиль, його минуле, сучасне й майбутнє?
Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом? 
То чи готові ви дізнатися, чим є Чорнобиль особисто для вас?

Ми повинні зрозуміти одне, від того, що ми робимо сьогодні,
буде залежати наше завтра, завтра наших дітей і наступного покоління.
Це вже сталося, час повернути назад неможливо,
але побувавши хоч раз на цій території, повністю усвідомити, зрозуміти і не допустити –
НІКОЛИ ЗНОВУ!

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою.
Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

Запрошуємо до перегляду Інформаційних матеріалів УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

Науково-технічна бібліотека НЛТУ України запрошуємо до перегляду віртуальних виставок, які приуроченні до Дня пам’яті Чорнобильської трагедії:

• Чорнобиль у творах українських письменників
• Проблеми Чорнобиля у творах українських письменників
• Чорнобиль не має минулого: кращі документальні, художні фільми про трагедію
• Тематична виставка: «Зона відчуження: жорстокий урок історії»

Джерела /Режим доступу станом на 24.04.2022р./: 
http://www.uamodna.com/articles/chornobyljsjka-katastrofa-vchora-sjogodni-zavtra/
https://armyinform.com.ua/2022/04/26/26-kvitnya-den-chornobylskoyi-tragediyi/
http://www.bbc.com/ukrainian/science/2015/02/150202_chornobyl_report_animals_vc
https://hromadske.ua/posts/chornobyl-zapovidna-zona
http://zt.ridna.ua/2015/02/05/yak-dyka-pryroda-povertajetsya-do-chornobylya/
http://www.nbuv.gov.ua/node/2898
https://www.bbc.com/ukrainian/features-47358924
https://osvitoria.media/experience/shho-rozpovisty-pro-chornobyl-dityam-9-onlajn-podij-do-35-h-rokovyn-katastrofy/ 
https://osvitoria.media/experience/urok-pro-chornobyl-yak-ne-nalyakaty-a-zatsikavyty-uchniv/ 
http://library.nltu.edu.ua/index.php/novyny/839-v-ozonovu-dirku-podyvyvsia-ianhol-hospody-skazhy-im-shchob-vony-skhamenulys-lina-kostenko 
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-richnyci-avariyi-na-chornobylskiy-aes
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/do-35-h-rokovyn-chornobylya-uinp-iniciyuvav-zagalnoukrayinsku-akciyu

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
зав.відділу обслуговування і зберігання фондівНовосад В.

Матеріал підготовлено 24.04.2022р.