21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня, дев’ять років тому, розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України.
Саме тоді Революція гідності докорінно змінила бачення українців, розуміння вибору. І суспільство чітко показало, що прагне європейського шляху.
День Гідності та Свободи – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих і найцінніших ідеалів цивілізованого, демократичного світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об’єднались і відстояли своє право на вибір гідного життя.
Символічно, що День Гідності збігається з Днем святого Михаїла або, як його називають, — Собором святого архистратига Михаїла, що відзначають 21 листопада. Із XII сторіччя архістратига Михаїла зображали на гербах Києва. Він вважається янголом-охоронцем української столиці. Символ архістратига Михаїла був зображений на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на козацьких прапорах. Образ святого Михаїла уособлює перемогу добра над темними силами.
22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні.
Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
Через рік, у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи.
Згодом, наступним президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності указом від 30 грудня 2011 року.
У листопаді 2013 року українці знову вийшли на Майдан.
Для кожного українця слова Революція Гідності, або Євромайдан – це щемливий спогад про ті дні.
Дні, коли звичайні люди різного віку, без зброї, з тим, що було в хаті, вийшли на мирний протест.
Спочатку він був мирним, і брали участь у ньому переважно студенти. Ця акція не вимагала зміни влади. Тільки впровадження європейських цінностей в українську культуру, прохання до Януковича підписати угоду про Євроінтеграцію України.
Але він так і не зробив цього...
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали
"Спочатку було слово". Революція Гідності розпочалася "помахом крила метелика". Метеликом став український журналіст Мустафа Найєм. Коли стало ясно, що президент Янукович відмовляється від підписання Угоди про Асоціацію із Європейським Союзом, Мустафа /Mustafa Nayyem/ написав: "Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться"
Дві хвилини по дев'ятій ввчері 21 листопада 2013 року Мустафа Найєм звернувся до своєї аудиторії із закликом: "Встречаемся в 22:30 под монументом Независимости. Одевайтесь тепло, берите зонтики, чай, кофе, хорошее настроение и друзей. Перепост всячески приветствуется!"
Oleksandr Zinchenko: "21:56 Тут вже кілька сотень. А я їду до Львова
З цього усе почалося. Відразу по дев'ятій ввечері люди почали виходити на Майдан. Уночі під Колоною Незалежності зібралося більше тисячі українців. Уже тоді було відчуття, що відбувається щось неординарне."
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
Олександр Капінос (псевдо “Кремінь”) – Герой України, Герой Небесної Сотні, громадський діяч, випускник нашого Університету, один з найактивніших учасників Мовного Майдану 2012 року та Революції Гідності, був членом 35-ї штурмової сотні “Волинська січ”, на жаль, втратив життя 18 лютого 2014 року, отримавши поранення під час зіткнень на вулиці Грушевського. 21 листопада 2014 року йому присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.
Більш детально про Сашка Капіноса: Олександр Капінос - малий Кобзар: "Сьогодні мусить кожен віднайти в собі оцього господаря, якими були наші діди-прадіди! Господаря своєї землі! Отоді і запануємо у своїй сторонці… А інакше ніяк" (Режим доступу станом на 21.11.2022р.: https://library.nltu.edu.ua/index.php/novyny/1588-oleksandr-kapinos-vin-i-dali-klyche-povstavaty-za-chest-ukrainskoho-narodu-4 )
Гідність, свобода, незалежність, суверенність, демократія, патріотизм, мужність, героїзм – усі ці поняття стали особливо близькі кожному українцю. Ми продовжуємо свою боротьбу й надалі за свободу і цілісність своєї території, і зараз Україні потрібні не лише слова і підтримка, а й відповідальні вчинки, реальний захист її існування як суверенної, незалежної держави. Повномасштабна агресія росії проти України перетворила нашу державу на своєрідний Майдан з його базовими принципами самоорганізації, консолідації, взаємодопомоги та безстрашності. Війна змусила нас активніше переосмислювати наше минуле, глибше відчувати й усвідомлювати важливість тих ціннісних орієнтирів, які були задекларовані під час Революції гідності та Майдану незалежності.
Уже девятий рік минає відтоді, як ми перегорнули нову сторінку історії України. Ми стали міцнішими, ми зросли в боротьбі за наше гідне майбутнє. Герої війни та Майданів спонукають нас твердо й упевнено йти в майбутнє. Гідність і свобода, за яку вони поклали життя, ми несемо як стяг, високо над головами, задля пам’яті та прийдешніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Героям!
Низький уклін всім захисникам української державності, які назавжди залишаться в пам’яті народу та будуть гідним прикладом для майбутніх поколінь!
Вшановуємо усіх, хто віддав своє життя за незалежність, цінності демократії, відстоюючи права і свободи людини, серед яких є наші лісотехніки.
Час плине, а пам’ять залишається! https://youtu.be/16BeKzjsLuA.
Матеріали /Режим доступу станом на 21.11.2022р./:
https://portal.lviv.ua/news/2021/11/19/u-lvovi-pokazhut-fotovystavku-do-dnia-hidnosti-ta-svobody
https://kpi.ua/node/18884
https://stv.detector.media/digital/read/6960/2021-11-17-do-dnya-gidnosti-ta-svobody-suspilne-initsiyuvalo-fleshmob-moyaistoriyamaydanu/
https://maidanmuseum.org/uk/node/1731
https://maidanmuseum.org/uk
https://nltu.edu.ua/index.php/novyny/item/1417-deni-hidnosti-ta-svobody
Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
Валентина Новосад, зав. відділу обслуговування
Матеріали підготовлено 21.11.2022р.
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.